Станіслав Яроцький

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Станіслав Яроцький.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яроцький.

Станіслав Яроцький гербу Равич (пом. 10/11 жовтня 1515) — державний діяч Королівства Польського, суддя земський севезький (1505), надвірний маршалок (1505—1515), охмістр королеви Барбари Запольської (1512), каштелян завихостський (1514—1515); староста славковський (1497—1502), хенцинський (1504—1508), іновроцлавський (1505—1510), бендзинський (1506—1515).

Станіслав Яроцький пол. Stanisław Jarocki
Родовий герб Равич
Суддя земський севезький
? — 1505
Монарх:	Олександр Ягеллончик
Надвірний маршалок
1505 — 1515
Попередник:	Ян Рабштинський із Тенчина, Януш Свєрчовський
Наступник:	Пйотр Кміта Собенський
Каштелян завихостський
1514 — 1515
Попередник:	Марцін Скотніцький[pl]
Наступник:	Станіслав Мєлецький
Смерть:	10 жовтня 1515[1]
Рід:	Яроцькі гербу Равичd
Шлюб:	1) N, 2) Марина (Маріанна)
Діти:	Барбара, Єжи, Дорота, Вільгельм, Кшиштоф, Єжи, Ієронім, Зиґмунт, Ян, Даніель, Станіслав

Життєпис

Народився Станіслав, імовірно, в останній чверті XV століття. Про родину його відомості відсутні. Підписувався на документах Яроцьким, Яросським, Ярочським з Ярошина чи Яроцина^[2]. Родина Яроцьких походила з Ярошина біля Пулавів у Люблінському воєводстві^[3].

Після 1497 року Станіслав Яроцький став старостою славковським^[4], був ним щонайменше до 1502 року^[5]. Цього ж року згадується як придворний короля Олександра Ягеллончика^[6], ймовірно був ним з початку панування останнього — від середини 1501 року, й до середини 1505 року. 1502 року отримав експектативу на посаду войського краківського^[2] та згоду короля на викуп тенути бендзинської з приналежними до неї Щаковою і половиною Цєнжковиців (тепер — частини міста Явожно) у Пйотра та Станіслава Шафранців та з рук Бенедикта Поґурського, який тримав її у заставі. Остаточно тенута перейшла до Яроцького 1505 року^[7]. 1504 року отримав староство хенцинське, тримав його до 1508 року^[8]. 1504 року отримав експектативу на уряд підкоморія краківського^[2].

1505 року Яроцький був суддею земським севезьким^[2]. 15 липня цього ж року був номінований на посаду надвірного маршалка, обіймав її до кінця життя^[9]. Тоді ж за позику 4000 угорських флоринів, які спочатку забезпечувалися на поборах сєрадзьких, отримав у заставу староство іновроцлавське^[2]; тримав його до 1510 року^[10].

1512 року Станіслав Яроцький згадується як охмістр королеви Барбари Запольської^[4]. 22 липня 1514 року був призначений на посаду каштеляна завихостського^[11].

Помер Станіслав Яроцький 1515 року^[2]. Похований імовірно в костелі в Імельні^[12].

Маєтності

Ян Длуґош згадує в другій половині XV століття Станіслава Яроцького, дідича Сєдлець, Клімонтова, Поґоні та частини Заґуже (тепер — частини міста Сосновець) біля Бендзина^[2]. Ці села він отримав від короля Олександра Ягеллончика 1502 року як відплату за борги. Яроцький також був співпокровителем парафіяльного костелу в Мисловицях^[6][13].

1509 року Яроцький за згодою короля Сигізмунда I записує своїй другій дружині Марині як посаг певну суму на замку Бендзин, Щаковій і половині Цєнжковиців^[14][15]

У колекції Музею Чарторийських зберігаються залишки триптиха 1511 року, котрий, як вважається, фундований Станіславом Яроцьким для костелу Отців Паулінів на Скалці в Кракові. Проте сучасні дослідники відкидають версію про фундацію Яроцького^[16].

Сім'я

Станіслав Яроцький був двічі одружений. Про першу дружину відомості не збереглися. Другою дружиною стала близько 1507 року Марина чи Маріанна невідомого прізвища. Подружжя мало дітей:

• Барбару (можливо — доньку від першої дружини невідомого імені) — дружину Яна Якша-Рожена гербу Ґриф;
• Дороту — дружину писаря земського краківського Якуба Рупнєвського, потім Кшиштофа Вєлоґловонського;
• Вільгельма (пом. 1546) — придворного й підстолія королівського, плебана солецького, каноніка краківського й пробста войніцького.
• Кшиштофа, який протягом 1535—1537 років придбав Томпковиці, Добешовиці та Пижовиці у Севезькому князівстві;
• Єжи — дідича Клімонтова та Заґуже;
• Ієроніма;
• Зиґмунта власник Імельного та Мотковиці^[2];
• Яна, який отримав маєток Ярошин;
• Даніеля (можливо, це друге ім'я вищезазначеного Кшиштофа), що осів у Верхній Сілезії і від нього, ймовірно, походять графи фон Ярочин нім. Jarotschin;
• Станіслава — дідича маєтку Сєдльце^[17].

Після смерті Яроцького його вдова Марина вдруге вийшла заміж за Ясєнського.