Старобільський повіт

Старобільський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії з центром у місті Старобільськ. Створено 1797 року. За радянської влади 1919 року увійшов до складу новоствореної Донецької губернії. У липні—грудні 1920 повіт називався Старобільським районом. 1923 року повіт скасовано з переходом на округи.

Старобільський повіт
Герб повіту
Губернія	Харківська
Центр	Старобільськ
Створений	1797
Скасований	7 березня 1923
Площа	12 350 км²
Населення	362 984 (1897) осіб

Географія

Старобільський повіт розташовувався на південному сході Харківської губернії. Повіт мав межі з Катеринославською губернією на півдні, Областю Війська Донського на сході та Воронізькою губернією на півночі.

Площа території повіту становила 12 350 км², що становило близько 23 % загальної площі губернії. За площею Старобільський повіт був найбільшим у Харківській губернії.

Джерела

• Д. Р.^[ru]. Старобельск // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.) / под ред. К. К. Арсеньева и Ф. Ф. Петрушевского. — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1900. — Т. XXXI (61) : София — Статика. — С. 444. (рос.)