Стародавні македоняни

Не плутати з македонцями — сучасним слов'янським народом.

Македоняни (грец. Μακεδόνες) — стародавні племена, що жили на Алювіальній рівнині вздовж річок Аліакмон та Вардар у північно-східній частині материкової Греції. По суті, стародавні греки^[1] поступово розселялись з первісного осередку у долину Аліакмону на північ — до краю тогочасного грецького світу. Вони поглинали негрецькі племена, які зустрічали або змушували їх мігрувати, головним чином це були фракійці та іллірійці.^[2][3] Вони розмовляли давньомакедонською, мовою, близькою до давньогрецької або дорійського діалекту давньогрецької, також престижними були аттичний діалект та койне.^[4] Їхні релігійні вірування були такі ж, як і в інших греків, вони шанували головних богів грецького пантеону, також давні македоняни продовжували архаїчну поховальну практику, яка завершилась в інших частинах Греції після 6 ст. до н. е. На відміну від монархії, ядром македонського суспільства була шляхта. Подібна до аристократії сусідньої Фессалії, заможність шляхти давніх македонян була більша, вона базувалась, у більшості, на скотарстві та випасі коней.

Мозаїка «Полювання на оленя», 4 ст. до н. е.

Див. також

• Македоняни — сучасний субетнос греків, що проживає на території Македонії
• Македонія (історична область)