Старостін Сергій Анатолійович

Сергій Анатолійович Старостін (24 березня 1953, Москва, СРСР — 30 вересня 2005, Москва, Росія) — радянський та російський лінгвіст. Спеціаліст в галузі сходознавства, індоєвропеїстики та компаративістики.

Сергій Анатолійович Старостін
рос. Сергей Старостин
Народився	24 березня 1953(1953-03-24) Москва, СРСР
Помер	30 вересня 2005(2005-09-30) (52 роки) Москва, Росія ·інфаркт міокарда
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	СРСР,  Росія
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Московський державний університет
Галузь	лінгвістика
Заклад	Інститут Санта-Фе
Вчене звання	член-кореспондент РАНd
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Відомі учні	Svetlana Burlakd Старостін Георгій Сергійович
Аспіранти, докторанти	Svetlana Burlakd Kirill Babaevd Старостін Георгій Сергійович
Батько	Q4440674?
Діти	Старостін Георгій Сергійович
Нагороди	Почесний доктор Лейденського университетуd (2005)
Старостін Сергій Анатолійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старостін.

Біографія

Старостін зацікавився лінгвістикою в школі. На шкільній Олімпіаді з мовознавства та математики для учнів 8-11 класів він став одним із переможців, коли навчався лише у п'ятому класі.

Закінчив відділення структурної та прикладної лінгвістики філологічного факультету МДУ. В студентські роки Сергій Старостін опублікував роботу з реконструкції японської прамови. Під час навчання регулярно брав участь в лінгвістичних експедиціях на Північний Кавказ.

Після закінчення університету Старостін вступив до аспірантури Інституту сходознавства АН СРСР. Кандидатська дисертація (1979): «Реконструкція давньокитайської фонологічної системи». Докторська дисертація (1992) присвячена алтайським мовам.