Старунський Володимир Гордійович

Володимир Гордійович Старунський (18 березня 1920, село Сокільча, тепер Попільнянського району Житомирської області.^[1] — 5 листопада 2012, місто Київ) — український радянський діяч, міністр торгівлі УРСР. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 7—11-го скликань.

Старунський Володимир Гордійович
Старунський Володимир Гордійович
Міністр торгівлі УРСР
7 серпня 1970 — 23 листопада 1987
Спадкоємець:	Слєпічев Олег Іванович
Народження:	18 березня 1920(1920-03-18) Сокільча Попільнянський район Житомирська область
Смерть:	5 листопада 2012(2012-11-05) (92 роки) Київ
Національність:	українець
Країна:	СРСР
Партія:	КПРС
Нагороди:

Біографія

Народився в селянській родині.

З 1939 року служив у Червоній армії: командир батареї 337-го окремого зенітного артилерійського дивізіону 53-ї зенітної артилерійської дивізії частин ППО Москви. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1950 році закінчив Львівський торгово-економічний інститут.

У 1950—1956 роках — начальник відділу Дніпропетровського обласного управління місцевими торгами, інструктор Дніпропетровського міського комітету КПУ, заступник начальника Дніпропетровського обласного управління торгівлі.

У 1956—1958 роках — завідувач відділу Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У липні 1958—1970 роках — завідувач відділу торгово-фінансових і планових органів ЦК КПУ, в 1970 році — завідувач відділу торгівлі і побутового обслуговування ЦК КПУ.

7 серпня 1970 — 23 листопада 1987 року — міністр торгівлі Української РСР.

З 1987 року — на пенсії.

Звання

• старший лейтенант
• капітан

Нагороди та відзнаки

• 8 орденів
• два ордени Вітчизняної війни 2-го ст. (1944, 1985)
• 18 медалей
• дві Почесні грамоти Президії Верховної Ради Української РСР (17.03.1970, 17.03.1980)