Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Старі Петликівці

село у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Старі Петликівціmap
Remove ads

Старі́ Пе́тликівці село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, в північно-західній частині району. Центр колишньої сільради, якій було підпорядковане с. Білявинці.

Коротка інформація село Старі Петликівці, Основні дані ...
Thumb
Дорожній знак при в'їзді в село
Thumb
Капличка

Населення — 1065 осіб (2007 р.).

Remove ads

Походження назви

Про походження назви села існує кілька версій:

  • від слова петлювати - що значить молоти (в давнину був великий млин)
  • від слова Петрик (відбулась зміна букви р на л)[1]
  • від слова петля. Петля - зашморг на аркані, чи мотузка, за допомогою якої носили сіно та солому. Ймовірно тут виробляли петлі з лика і волосіння. [2]

Історія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Старі Петликівці на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.

Перші жителі села були вихідцями з давнього поселення Вільше.

Документ Бернардинського архіву з 1421 р. засвідчує, що Петликівці були містом.

Того ж року, 14 серпня, Альберт, дідич Петликовець, заснував тут латинську парохію. Петликівський парох Петро підписався у 1467 р. як свідок на фундації парохії у Язлівці.

Згадується 4 березня 1437 року в книгах галицького суду[3].

Петликівці згадує й М.Грушевський, коли наводить хроніку зустрічі Богдана Хмельницького з кримським ханом, 1655 р. А саме те, що хан, вертаючись в Крим, заночував у четвер 25 листопада 1655 р. під Петликівцями.

1788 року власницею села була Констанція Бекерська[4] гербу Ястребець[5] (галицька каштелянова,[6] друга дружина Юзефа Бєльського з Ольбрахциць[7] і Каспера Рогалінського,[8]), на цвинтарі в Білявинцях їй встановлений мистецький надгробок, ймовірно, роботи Гартмана Вітвера[9].

За описом 1880 р. в містечку діяла римо-католицька парафія, яка адміністративно підпорядковувалась Чортківському деканату РКЦ.[10]

1916 року згорів костел, який мав понад 300 років. Можна припустити, що церква була тут значно раніше, адже з тверджень о.Гука - метрикальні книги української парохії у 1928 р. вже тоді мали близько 150 років.

Діяли філії українських товариств «Просвіта» (головою, зокрема, був Чорний Данило Андрійович), «Січ», «Сокіл», «Луг» та інших, кооператива.

9 липня 1967 року опергрупою Управління КГБ в Тернопільській області в господарстві Щербань Петрунелії була виявлена криївка, в якій 20 років переховувався повстанець Черкавський Володимир «Зір»[11].

До 1971 р. функціонували:

  • сирзавод
  • горілчаний завод (на території лісу, так звана «Ґуральня»).
    До сьогодні функціонує водяний сільський млин, від якого пішла назва села — "петлювали"борошно.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади[12].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[13].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[14].

Remove ads

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:

Більше інформації Мова, Кількість ...

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610191, розташована у приміщенні клубу.

Результати
Remove ads

Соціальна сфера

Працюють Старопетликівська ЗОШ I-II ступенів, Дитячий садок "Дюймовочка", Будинок культури, бібліотека, ФАП, аптека, відділення зв'язку, торгові заклади.

Пам'ятки

Thumb
Костел
Thumb
Дзвіниця костелу
  • Поселення Старі Петликівці I[d] (черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.));
  • Поселення Старі Петликівці II[d] (західноподільська група скіфського часу (II пол. VII — V (можливо IV) ст. до н. е.); пшеворська культура (сер. I ст. до н. е. — III ст. н. е.) із впливом зарубинецької культури; черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.));
  • Поселення Старі Петликівці III[d] (ранній залізний вік (І тис. до н. е.); черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.));
Remove ads

Відомі люди

Народилися

Перебували, проживали

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads