Старі Шепеличі

Старі Шепеличі — колишнє село в Україні, яке розташоване на території Чорнобильської зони відчуження (Іванківський район Київської області).

село Старі Шепеличі
Країна	Україна
Область	Київська область
Район/міськрада	Чорнобильський район Іванківський район
Рада	Старошепелицька сільська рада
Основні дані
Засноване	1681
Населення	820 (1971) 689 (1986) 0
Зняте з обліку	1999
Географічні дані
Географічні координати	51°25′12″ пн. ш. 29°56′45″ сх. д.
Водойми	Сахан
Карта
Старі Шепеличі
Старі Шепеличі
Мапа
Старі Шепеличі у Вікісховищі

До аварії на ЧАЕС село Старі Шепеличі було в адміністративному підпорядкуванні Чорнобильського району. Працювали неповна середня школа, клуб та бібліотека. Було 2,4 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,3 — орної землі. У 1986 році, внаслідок сильного радіонуклідного забруднення, населення села Старі Шепеличі було евакуйоване та переселене до інших регіонів України. Судячи за відривними календарями, що залишились в покинутих будинках, виселення цивільного населення здійснювалося 3 травня 1986 року. Офіційно зняте з обліку 1999 року за відсутністю жителів.

Зовнішні зображення
	Мапа із зазначенням розташування Старих Шепеличів

Історичне минуле

У XVII ст. село належало до Києво-Микільського Пустинного монастиря, 31 березня 1681 року король Польщі Ян III звільняє маєтки Шепеличі, Ворохобовичі, Дранки, Зубковичі, Літки, Остапи та Радогоща в Овруцькому повіті Київського воєводства, що належать Києво-Пустинно-Микільському монастиреві, від зборів на утримання війська і від постоїв^[1].

До 1832 року Шепеличська садиба належала до Овруцького Василіанського монастиря. Пізніше село переходить в управління держави. У Старих Шепеличах була дерев'яна Парафіяльна церква, яка в 1789 році була перенесена до села Нові Шепеличі. Давні джерела повідомляють, що тут проходила дорога з Києва на Пінськ. Головні ж прибутки тутешні люди в давні часи мали від судноплавства Прип'яттю. Це сприяло тому, що вони бували і в Варшаві, і в Херсоні. Про те, що ці місця були обжиті з незапам'ятних часів, свідчить стародавнє городище, обнесене ровом та валом.

Напередодні аварії на ЧАЕС у селі мешкало 689 мешканців, було 255 дворів, село було центром сільської ради, сільській раді було підпорядковано село Бенівка. Мешканці села після аварії на ЧАЕС були відселені у село Мар'янівка (Макарівська селищна громада).

Після Чорнобильської катастрофи село увійшло до 10-кілометрової зони відчуження.

Частина території села згоріла під час лісових пожеж у 1996 році.^[2]

Частина території села згоріла під час лісових пожеж у 2020 році.^[3]

З кінця лютого до 1 квітня 2022 року село було окуповане російськими військами.^[4]

Люди

В селі народився Хміль Іван Сергійович (1923-2003) — український історик.