Сташевський Броніслав Гершович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Сташевський.

Броніслав Гершович (Георгійович) Сташе́вський (21 грудня 1912, Лодзь — дата смерті невідома) — польський, художник; член Спілки радянських художників України у 1960—1974 роках^[1].

Сташевський Броніслав Гершович
Народження	21 грудня 1910(1910-12-21)  Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Смерть	невідомо
Країна	Російська імперія  Королівство Польське  Польська Республіка  СРСР
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і портрет
Навчання	Краківська академія мистецтв (1932)
Вчитель	Войцех Вайс
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України (19 листопада 1974)
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 21 грудня 1912 року в місті Лодзі (нині Польща). Протягом 1929—1932 років навчався у Краківській академії красних мистецтв, був учнем Войцеха Вайса^[2].

У 1939 році, після початку Другої світової війни, набув громадянства СРСР, мешкав у Білорусії^[2]. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)^[3]. Після закінчення війни подорожував Гірською Шорією, Середньою Азією^[2].

Протягом 1948—1974 років жив у Донецьку, мешкав у будинку на вулиці Пастуховській, № 22, квартира № 17; протягом 1974—1988 років — в Іркутську^[2].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису і станкової графіки. Серед робіт:

• «Льотчиця» (1953);
• «Портрет шахтарки» (1955);
• «Портрет командира літака О. Г. Сташевської» (1957);
• «Пісня про вугілля» (1960);
• цикл пейзажів «Донецькі мотиви» (1965);
• «Портрет дівчини» (1966).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1960 року.