Степаненко Олег Георгійович

Степаненко Олег Георгійович (* 26 січня 1916(19160126) — †?) — радянський і український художник-постановник кіно і театру.

Степаненко Олег Георгійович
Дата народження	26 січня 1916(1916-01-26)[1] (109 років)
Громадянство	СРСР
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Професія	художник, художник-постановник
IMDb	ID 0826753

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степаненко.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степаненко Олег.

Біографія

Закінчив Ленінградський художній технікум (1934, архітектурно-декоративний фак-т.) i Ленінградський гірничий інститут (1940).

Був художником-постановником Кам'янець-Подільського російського драматичного театру^[2].

З 1947 р. працює в кіно як художник-постановник.

З 1948 р. — художник-постановник Київської кіностудії імені О. Довженка.

Фільмографія

Оформив кінокартини:

• «Блакитні дороги» (1947, асистент художника)
• «Щедре літо» (1950)
• «Нерозлучні друзі» (1952)
• «Калиновий гай» (1953, фільм-спектакль, у співавт. з Й. Юцевичем)
• «Команда з нашої вулиці» (1953, у співавт. з В. Мигульком)
• «Співає Україна» (1954, мист. документальний концерт)
• «Андрієш» (1954)
• «Головний проспект» (1956)
• «Кінець Чирви-Козиря» (1957)
• «Любов на світанку» (1957, фільм-спектакль)
• «Гори, моя зоре!» (1957, у співавт. з В. Мигульком)
• «Киянка» (1958–1959, 2 серії)
• «Кров людська — не водиця» (за М. Стельмахом, 1959)
• «Фортеця на колесах» (1960, у співавт. з О. Лісенбартом)
• «На крилах пісні» (1961)
• «Дмитро Горицвіт» (1961)
• «Пилипко» (1962, кіноальманах «Зірочка»)
• «Люди не все знають» (1964)
• «Хочу вірити» (1965)
• «Та, що входить в море» (1965, короткометражний)
• «А тепер суди...» (1966) та ін.