Степове генерал-губернаторство

Степове генерал-губернаторство (рос. Степное генерал-губернаторство) — генерал-губернаторство Російської імперії та Російської республіки у 1882–1918.

Степове генерал-губернаторство
Центр	Омськ
Існування	1882—1918
Утворено	1882
Площа	2 240 000 км² (1899)
Населення	3 454 тис. осіб осіб (1899)
Попередники	Західно-Сибірське генерал-губернаторство
Наступники	Алашська автономія

Історія

У 1882 з ініціативи військового міністра Петра Ванновського скасовано Західно-Сибірське генерал-губернаторство, з частини якого було утворено Степове генерал-губернаторство. Головним завданням було посилення російської влади у Східному Казахстані та киргизьких степах, що на кордоні з імперією Цін.

У 1899 після повернення Семиріченської області до Туркестанського генерал-губернаторства стало розглядатися питання про ліквідацію Степового генерал-губернаторства, оскільки на думку центральної влади його області були достатньо зросійщені та колонізовані. Вперше це питання постало в 1901 з ініціативи військового міністра П. Сипягіна.

У 1908 вже Державна дума постала питання, що слід ліквідувати посаду генерал-губернатора та його канцелярію з метою скоротити видатки.

Втім у 1912 Державна рада вирішила відхили схвалений Державною думою подібний законопроєкт.

Адміністративний устрій

На чолі стояв генерал-губернатор, який одночасно очолював Омський військовий округ та був наказним отаманом Сибірського козацького війська. Йому підкорялися губернатори областей та усі поліцейські та військові частини.

Спочатку складалося з Акмолінської й Семипалатинської областей. 1891 року зі складу Туркестанського генерал-губернаторства було передано Семиріченську область (1899 року її було повернуто під оруду туркестанського генерал-губернатора).

Генерал-губернатори

• Герасим Ковпаковський (1882—1889)
• Максим Таубе (1889—1900)
• Микола Сухотін (1901—1906)
• Іван Надаров (1906—1908)
• Євген Шміт (1908—1915)
• Микола Сухомлинов (1915—1917)

Комісар Тимчасового уряду

• Олександр Новосьолов (1917—1918)