Степович Андроник Іоаникійович

Андро́ник Іоани́кійович (Оникійович) Степо́вич (справжнє прізвище Дудка-Степович; 1857(1857), Прилуки^[1] — 26 січня 1935, Київ) — історик-славіст, літературознавець, історик літератури, перекладач творів слов'янських письменників, директор Колегії П. Ґалаґана, доцент і професор Київського університету.

Андроник Іоаникійович Степович
Народився	1857(1857) Прилуки
Помер	26 листопада 1935(1935-11-26) Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна	Російська імперія
Діяльність	славіст, історик, публіцист, педагог
Alma mater	Імператорський університет Святого Володимира
Галузь	історія
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка Імператорський університет Святого Володимира
Вчене звання	професор
Науковий керівник	Котляревський Олександр Олександрович Житецький Павло Гнатович
Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степович.

Життєпис

Народився 1857 року в Прилуках.

У 1875 році закінчив Колегію П. Галагана, у 1879 році Імператорський університет Святого Володимира. Учень О. О. Котляревського та П. Г. Житецького. Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця.

Працював інспектором народних училищ Волинської губернії. У 1879—1888 роках викладав російську словесність (українська була під забороною) у київських гімназіях, у 1895—1917 роках слов'янську філологію у Київському університеті.

У 1893—1906 роках був директором Колеґії Павла Галагана.

У 1907 році заснував у Києві приватну чоловічу гімназію.

Після жовтневого перевороту у 1920—1924 роках професор славістики в Київському інституті народної освіти, читав слов'янську філологію аспірантам ВУАН (до 1930 року).

Помер 26 листопада 1935 року у Києві. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 6, місце 4).

Наукова діяльність

Автор високошкільних підручників з історії слов'янських літератур статей і рецензій в російських і українських журналах. Підручники за авторством Степовича:

• «Очерк истории чешской литературы», 1886;
• «Очерки из истории славянских литератур», 1893;
• «Очерки истории сербохорватской литературы», 1899.

Редагував «Ежегодник Коллегии П. Ґалаґана» (з 1894 року), збірки «Славянская Беседа» (2 тт., 1888 — 1891), «Рассвет» (1893), публікував матеріали з архівів Г. Ґалаґана та студії до соціальної історії Правобережжя.