Стефанович Яків Васильович

Стефанович Яків (1853—1915), революціонер-народник родом з Чернігівщини, член таємних гуртків в Україні («Київська Комуна», «Південні Бунтарі», «Таємна дружина» та ін.) й організації «Земля і Воля», а після її розколу — «Чорного Переділу».

Стефанович Яків Васильович
Народився	10 (22) грудня 1854  Дептівка, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	14 (27) квітня 1915 (60 років)  Красний Колядин, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	революціонер
Знання мов	російська
Членство	Південні Бунтарі
Magnum opus	Q19146413?
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефанович.

У 1877 році намагався підняти повстання на Чигиринщині при допомозі фальшованих «золотих грамот» від царя, який нібито велів селянам повстати на панів («Чигиринська змова»). 1883 року засуджений до 8 років каторги, з 1890 року на поселенні в Якутській області (Східний Сибір). Перебуваючи на засланні, проводив археологічні дослідження Південної Якутії^[1], картографічні роботи^[2], займався вивченням донного льоду на сибірських річках ^[3]. У 1905 році повернувся на Чернігівщину.

Останні роки життя провів у селі Красному Колядині на Чернігівщині, де і похований у сільському парку.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011-5.