Стефанія Бельмондо

Стефанія Бельмондо (італ. Stefania Belmondo, 13 січня 1969) — італійська лижниця, дворазова олімпійська чемпіонка.

Stefania Belmondo
Загальна інформація
Національність	італійка
Громадянство	Італія[1][2]
Місце проживання	Вінадіо
Народження	13 січня 1969(1969-01-13) (56 років) Вінадіо, провінція Кунео, Італія
Зріст	158 см
Вага	45 кг
Вебсторінка	stefaniabelmondo.it
Спорт
Країна	Італія
Вид спорту	лижні перегони
Нагороди медаль Гольменколлена (1997) Олімпійські ігри Золото Альбервіль 1992 30 км Золото Солт-Лейк-Сіті 2002 15 км Срібло Альбервіль 1992 дуатлон 5 км + 10 км Срібло Нагано 1998 30 км вільний Срібло Солт-Лейк-Сіті 2002 30 км класичний Бронза Альбервіль 1992 естафета 4 × 5 км Бронза Ліллехаммер 1994 дуатлон 5 км + 10 км Бронза Ліллехаммер 1994 естафета 4 × 5 км Бронза Нагано 1998 естафета 4 × 5 км Бронза Солт-Лейк-Сіті 2002 10 км класичний Чемпіонати світу Золото Фалун 1993 дуатлон 5 км + 10 км Золото Фалун 1993 30 км Золото Тронхейм 1997 дуатлон 5 км + 10 км Золото Рамзау 1999 дуатлон 5 км + 10 км Золото Рамзау 1999 15 км Срібло Валь-ді-Ф'єме 1991 естафета 4 × 5 км Срібло Фалун 1993 естафета 4 × 5 км Срібло Тронхейм 1997 5 км Срібло Тронхейм 1997 15 км Срібло Тронхейм 1997 30 км Срібло Рамзау 1999 естафета 4 × 5 км Бронза Валь-ді-Ф'єме 1991 15 км Бронза Лахті 2001 естафета 4 × 5 км
Стефанія Бельмондо у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бельмондо.

Стефанія Бельмондо була другою лижницею у світі після Раїси Сметаніної, що зуміла здобути 10 олімпійських медалей. Вона народилася в П'ємонті в родині домогосподарки й електрика, почала бігати на лижах у три роки, дебютувала на чемпіонаті світу 1987. В наступному році вона взяла учать у Олімпійських іграх у Калгарі, а в 1989 виграла свою першу гонку на етапі Кубка світу.

Свою першу медаль на чемпіонаті світу, бронзову в гонці на 15 км, Бельмондо виборола у 1991, а на Альбервільській Олімпіаді перемогла на коронній дистанції 30 км. У 1993 році на чемпіонаті світу вона виграла дуатлон і гонку на 30 км, здобула срібло в естафеті, але травма великого пальця ноги, що потребувала хірургічного втручання, вибила її зі змагань на 4 місяці.

На Олімпіаді в Ліллехаммері, після другої операції, Бельмондо здобула лише дві бронзові нагороди. Проте, всупереч пораді лікаря Бельмондо продовжила бігати на лижах. В сезоні 1996—1997 вона здобула три срібла, поступившись тільки Олені В'яльбе, а в дуатлоні розділила з росіянкою першу сходинку п'єдесталу. В Нагано Стефанія здобула бронзу в естафеті та срібло в гонці на 30 км. Бронза естафетної гонки була особливою, оскільки Бельмондо розпочала свій заключний етап тільки дев'ятою. На чемпіонаті світу 1999 Бельмондо виграла дуатлон та гонку на 15 км, і здобула срібло в естафеті.

2002 рік став останнім роком спортивної кар'єри Бельмондо. Цього року на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті вона виграла золоту олімпійську медаль у гонці на 15 км і срібло в гонці на 10 км. Ці медалі, проте, прийшли після дискваліфікації за вживання допінгу російських лижниць Лариси Лазутіної та Ольги Данилової.

Стефанія Бельмондо двічі, у 1997 та 2002, перемагала в гонці на 30 км на Холменколленському лижному фестивалі і була нагороджена Холменколленською медаллю у 1997.

На Туринські Олімпіаді Стефанія Бельмондо виконала почесне завдання запалювання олімпійського вогню.