Стожари (пісня)

Стожари — пісня, написана в 1979 році та вперше виконана Назарієм Яремчуком на музику Павла Дворського та слова Володимира Кудрявцева.

Історія написання

Пісня написана в 1979 році^[1]. Якось Назарій звернувся до свого товариша по ансамблю «Смерічка» Павла Дворського і запропонував написати нову пісню. Як тепер згадує композитор, він спочатку розгубився, але, як не дивно, мелодія сама з’явилася у його думках. «Мені було всього 25 років, я був не одружений. І звичайно, що я хотів знайти ту дівчину, єдину, і мабуть от те юначе кохання, юнача мрія вилилася в душевну, ліричну мелодію», — розповідав Павло Дворський. А от за віршами Дворський звернувся до на той час вже знаного поета Володимира Кудрявцева. І ніхто тоді не знав, що з цього і розпочнеться їхня справжня чоловіча дружба. Вірші поет присвятив своїй другій дружині, італійській красуні Діані, яка була молодшою за нього на 17 років^[2].

Слова пісні

Був зорепад і зелен сад
І ми були у парі.
По тім саду без тебе йду,
Коли горять стожари.

Приспів:
Гей, ви, стожари, мені насняться ваші чари,
Так хочу стріти кохання наяву.
Так чом, стожари, ви знов заходите за хмари,
Коли я з вами і мрію, і живу, живу?

Як маків цвіт в полях горить, –
Так зорі квітнуть ясно.
Впаде зоря і вмить згора,
Моя ж любов не згасне.

Зірки горять, а де ж зоря,
Що долею озветься?
Я кличу знов свою любов,
Вона навіки в серці.