Столєтов Всеволод Миколайович

Всеволод Миколайович Столєтов (2 січня 1907(19070102), село Леоново Покровського повіту Владимирської губернії, тепер Петушинського району Владимирської області, Російська Федерація — 8 грудня 1989, місто Москва) — радянський діяч, міністр вищої освіти СРСР, міністр вищої і середньої спеціальної освіти Російської РФСР, президент Академії педагогічних наук СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 6—10-го скликань. Доктор біологічних наук (1958). Дійсний член Академії педагогічних наук СРСР по відділенню теорії та історії педагогіки (30.01.1968).

Столєтов Всеволод Миколайович
Народився	20 грудня 1906 (2 січня 1907)[1] або 2 січня 1907(1907-01-02)[2][1]  Леоново (Петушинський район), Росія
Помер	8 грудня 1989(1989-12-08)[2][1] (82 роки)  Москва, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	біолог, політик
Alma mater	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Заклад	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва[3] і МДУ[4][5]
Членство	Російська академія освіти[3]
Посада	депутат Верховної Ради РРСФРd
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Столєтов.

Життєпис

Народився в родині міщанина.

У вересні 1924—1925 роках — викладач курсів ліквідації неписьменності на станції Петушки. У 1925—1926 роках — секретар Аннинського волосного відділу політико-просвітницької роботи.

У січні 1926 — 1929 року — кур'єр, технічний секретар наукового журналу «Пути сельского хозяйства» в місті Москві.

У липні 1929 — березні 1933 року — відповідальний секретар редакції журналу «Социалистическая реконструкция сельского хозяйства».

У 1931 році закінчив Московську сільськогосподарську академію імені Тімірязєва.

У березні 1933 — 1938 року — робочий редактор журналу «Социалистическая реконструкция сельского хозяйства».

У 1938—1939 роках — редактор журналу «Советское хлопководство»; старший редактор редакції рослинницької літератури видавництва «Сельхозгиз».

У 1939—1941 роках — помічник президента Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна Трохима Лисенка.

Член ВКП(б) з 1940 року.

До липня 1941 року — старший науковий співробітник, вчений секретар Інституту генетики Академії наук СРСР.

У липні 1941 — квітні 1942 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

У квітні 1942 — 1945 року — старший науковий співробітник, вчений секретар Інституту генетики Академії наук СРСР.

У 1945—1948 роках — заступник директора з наукової роботи Інституту генетики Академії наук СРСР.

9 серпня 1948 — липень 1950 року — директор Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва.

У липні 1950 — лютому 1951 року — заступник міністра сільського господарства СРСР — начальник Головного управління сільськогосподарської пропаганди Міністерства сільського господарства СРСР.

9 лютого 1951 — 15 березня 1953 року — міністр вищої освіти СРСР.

У березня 1953 — квітні 1954 року — заступник міністра культури СРСР.

У квітні 1954 — вересні 1959 року — 1-й заступник міністра вищої і середньої освіти СРСР.

27 вересня 1959 — 18 лютого 1972 року — міністр вищої і середньої спеціальної освіти Російської РФСР.

У грудні 1971 — травні 1981 року — президент Академії педагогічних наук СРСР. Автор праць з генетики та селекції, проблем вищої і середньої освіти.

Одночасно в 1975—1984 роках — голова президії Радянського товариства із культурних зв'язків із співвітчизниками за кордоном (товариство «Родина»).

З травня 1981 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 8 грудня 1989 року в Москві. Похований в селі Леоново Петушинського району Владимирської області.

Нагороди

• чотири ордени Леніна (27.10.1949; 15.09.1961; 14.01.1967; 20.12.1976)
• орден Жовтневої Революції (9.09.1971)
• орден Трудового Червоного Прапора (22.12.1956)
• орден Дружби народів (19.12.1986)
• орден «Знак Пошани» (10.06.1945)
• медалі