Стоянцев Олексій Андрійович

|кінець_терміну= |початок_терміну2= |початок_терміну= |професія= |кінець_терміну2= |посада2=

Стоянцев Олексій Андрійович
Народився	27 березня 1906(1906-03-27) село Тербуни Курської губернії
Помер	11 травня 1987(1987-05-11) (81 рік) Київ
Громадянство	УРСР СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний службовець
Посада	1-й секретар Кіровоградського обкому КПУ
Попередник	Петров Григорій Гаврилович
Наступник	Позаненко Василь Васильович
Партія	КПРС
Нагороди

Олексій Андрійович Стоянцев (27 березня 1906(19060327), село Тербуни Курської губернії, тепер Большеполянського району Курської області, Російська Федерація — 11 травня 1987, місто Київ) — український радянський партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го, 5-го скликань. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1960—1961 р.

Біографія

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1918 році в сільському господарстві. З 1926 року працював матросом на транспорті річкового пароплавства в місті Ростові-на-Дону. Закінчив вечірній робітничий факультет у місті Ростові-на-Дону.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1931 році вступив до Новочеркаського авіаційного інституту, потім перевівся до Харківського авіаційного інституту, який закінчив у 1937 році.

З 1937 до червня 1938 року — інструктор, у червні 1938—1939 роках — заступник завідувача відділу науки та науково-технічних винаходів ЦК КП(б)У. З квітня по грудень 1939 року — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. У грудні 1939—1941 роках — завідувач відділу машинобудування ЦК КП(б)У.

З 7 травня 1941 по 1943 рік — секретар ЦК КП(б)У по авіаційній промисловості. Під час німецько-радянської війни — уповноважений військових рад Південно-Західного, Сталінградського і Донського фронтів; з 1943 року — парторг ЦК ВКП(б) на авіаційному заводі в місті Куйбишеві, РРФСР.

У серпні 1944 — грудні 1945 року — заступник секретаря ЦК КП(б)У із машинобудівної промисловості — завідувач відділу машинобудівної промисловості ЦК КП(б)У.

У грудні 1945 — серпні 1947 року — завідувач відділу по західних, Закарпатській і Ізмаїльській областях УРСР ЦК КП(б)У — заступник секретаря ЦК КП(б)У.

У серпні 1947 — березні 1948 року — заступник начальника Управління із перевірки партійних органів ЦК КП(б)У.

У березні 1948 — січні 1949 року — 2-й секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У.

У січні — 23 грудня 1949 року — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КП(б)У.

З січня по вересень 1950 року — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б)У.

У вересні 1950—1951 роках — заступник міністра державного контролю Української РСР. У 1951 — вересні 1956 року — 1-й заступник міністра державного контролю Української РСР.

29 вересня 1956 — 31 грудня 1957 року — міністр державного контролю Української РСР.

8 січня 1958 — 15 вересня 1961 року — голова Комісії радянського контролю Ради Міністрів Української РСР. У вересні 1961—1963 роках — 1-й заступник голови Комісії державного контролю Ради Міністрів Української РСР.

У 1963—1973 роках — в апараті Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по використанню трудових резервів.

З 1973 року — персональний пенсіонер союзного значення у Києві.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• орден Червоної Зірки
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (6.04.1985)
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медалі

Джерела

• ЦК ВКП(б) и региональные партийные комитеты. — Москва: РОССПЭН, 2004. (рос.)