Стратегічні ядерні сили Російської Федерації

Стратегі́чні я́дерні сили́ Росі́йської Федера́ції (СЯС Росії) — узагальнена назва основного озброєння військ і сил у Збройних силах Російської Федерації, які мають як основне озброєння стратегічне і тактичне ракетно-ядерне озброєння.

Стратегічні ядерні сили Російської Федерації
800km 497miles Легенда Науково-дослідні установи ІВ РВСП ВМС ВПС Базове сховище: Національне сховище     Розташування сховищ ядерної зброї у Росії (12-те ГУМОР)[1]
Історія
Початок ядерної програми	1943 (радянський проєкт зі створення ядерної бомби, ЗАТО Арзамас-16)[2]
Перше випробування	~07:00 (UTC+6) 29 серпня 1949, Семипалатинський полігон, РДС-1, потужністю 22 кт ТНТ
Перший термоядерний вибух	22 листопада 1955, Семипалатинський полігон, РДС-37[en], потужністю 1,6 Мт ТНТ
Останнє випробування	14:57 (UTC+3) 24 жовтня 1990, Нова Земля (зона В), потужністю 70 кт ТНТ
Найпотужніший вибух	08:33 (UTC+3) 30 жовтня 1961, Нова Земля (зона С[en]), РДС-220, потужністю 50-58 Мт ТНТ
Всього випробувань	715 детонацій[en]
Піковий запас	~46 000 боєголовок (1975)
Поточна кількість боєголовок (придатних та ні)	5580 боєголовок (2024)[3][4]
Поточний стратегічний арсенал	1710 боєголовок (2024):[3][4] ~870 наземного базування ~640 морського базування ~200 повітряного базування
Макс. відстань доставки	18 000 км (МБР «Сармат»)
Участник ДНЯЗ	Так (ратифікація 1969)

Іноді називаються ядерною тріадою.

Станом на 1 вересня 2018 року, на підставі офіційної заяви МЗС РФ та за оцінкою групи міжнародних експертів (на підставі даних, наданих у рамках обміну за договором СНО-III^[5]), у складі стратегічних ядерних сил Росії знаходилося 517 розгорнутих стратегічних носіїв ядерної зброї — міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників, оснащених 1420 ядерними боєзарядами^[6] . При цьому загальна кількість носіїв (розгорнутих та нерозгорнутих) ядерної зброї становить 775 одиниць, що відповідає встановленим Договором СНО-ІІІ сумарним кількостям стратегічних наступальних озброєнь^[7].

Російська ядерна зброя дісталася у спадок від СРСР (включаючи ядерні арсенали, вивезені з території колишніх трьох радянських республік: Білорусії, Казахстану та України). В даний час перебуває у віданні 12-го головного управління міністерства оборони Російської Федерації.

У другій половині 2014 року був знову досягнутий ядерний паритет із США^[8].

На початок 2019 року оснащеність стратегічних ядерних сил сучасним озброєнням становив 82 %^[9].

Військова доктрина Росії

Згідно з новою редакцією військової доктрини, РФ залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї та (або) її союзників ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також у разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави^[10].

Стан СЯС

У складі Ракетних військ стратегічного призначення РФ станом на початок 2017 року, імовірно, знаходилося близько 286 пускових установок ракетних комплексів міжконтинентальних балістичних ракет МБР, здатних нести близько 1185 бойових блоків, у тому числі на бойовому чергуванні РВСН^[11]:

Пускова установка		Міжконтинентальна балістична ракета
Кількість	Базування	Найменування	Індекс ГРАУ	Код НАТО	Бойові блоки
46	ШПУ	Р-36М2 «Воєвода»	15А18М	SS-18 «Satan» Mod 5	10 х 550–750 кт ТНТ
30	ШПУ	УР-100Н УТТХ	15А35	SS-19 «Stiletto» Mod 2	6 х 400 кт ТНТ
63	РГРК[en]	РТ-2ПМ «Тополь»	15Ж58	SS-25 «Sickle»	1 х 800 кт/1 Мт ТНТ
18	РГРК	РТ-2ПМ2 «Тополь-М»	15Ж55	SS-27 «Sickle B»	1 х 1 Мт ТНТ
60	ШПУ	РТ-2ПМ2 «Тополь-М»	15Ж65	SS-27 «Sickle B»	1 х 1 Мт ТНТ
90	РГРК	РС-24 «Ярс»	15Ж55М	SS-27 «Sickle B» Mod 2	3-4 х 200 кт ТНТ
20	ШПУ	РС-24 «Ярс»	15Ж65М	SS-27 «Sickle B» Mod 2	3-4 х 200 кт ТНТ

У складі Військово-Морського Флоту Росії, станом на 5 листопада 2018 року, знаходилося 11 атомних підводних човнів з балістичними ракетами ПЛАРБ із 180 пусковими установками, здатних нести до 800 бойових блоків^[11], з них бойове чергування несуть 9 ПЛАРБ зі 144 носіями.

Основу морських стратегічних сил Росії складали 6 ракетоносців проєкту 667БДРМ «Дельфін» (Delta IV), оснащених 96 (16х6) пусковими установками (ПУ) з балістичними ракетами підводних човнів (БРПЛ) Р-29РМУ2 «Синева», (SS-23) модифікацією Р-29РМУ2.1 «Лайнер».

У строю залишається 1 підводний човен проєкту 667БДР «Кальмар», (Delta III), оснащений 16 ПУ ракет Р-29Р. Цей човен пройшов ремонт і модернізацію в 2011—2016 роках^[12] і повернувся до ладу в лютому 2017 року^[13]. Також на бойову вахту заступили 5 підводних човнів проєкту 955A «Борей», оснащених 80 (16х5) ПУ зі стратегічними ракетами Р-30 «Булава».

Останній важкий ракетоносець проєкту 941 «Акула» (Typhoon) «Дмитро Донський» перероблено під випробування ракет Р-30 «Булава».

Усього на ПЛАРБ розміщено понад 700 ядерних бойових блоків^[14].

Російські стратегічні МБР наземного базування у складі РВСП розгорнуті у позиційних районах одинадцяти ракетних дивізій трьох ракетних армій. Російські стратегічні ПЛАРБ з БРПЛ діють у складах Північного та Тихоокеанського флотів ВМФ ЗС Росії з п'яти військово-морських баз — баз ПЛАРБ. Стратегічні бомбардувальники далекої авіації Росії базуються на трьох авіабазах^[15].

Станом на 1 вересня 2018 р. у складі стратегічних ядерних сил Росії знаходилося 1420 ядерних боєзарядів на 517 розгорнутих стратегічних носіях, загальна кількість розгорнутих та нерозгорнутих носіїв становила 775 одиниць^[16].

За договором СНО-ІІІ кожен розгорнутий стратегічний бомбардувальник зараховується як носій з одним ядерним боєзарядом^[17]. Кількість ядерних бомб і крилатих ракет із ядерною БЧ, яку можуть нести розгорнуті стратегічні бомбардувальники, не враховано^[18].

Ракетні війська стратегічного призначення

Ракетний комплекс	Кількість	Боєзарядів на носії	Усього боєзарядів	Місця дислокації
Р-36М2 «Воєвода» (шахтного базування)	46[19]	10	460	Домбаровський, Ужур
УР-100Н УТТХ (шахтного базування)	2[19]	1	2	Козельськ, Татищеве
РТ-2ПМ «Тополя»	45[19]	1	45	Сибірський, Виповзове
РТ-2ПМ2 «Тополь-М» (шахтного базування)	60[19]	1	60	Татищеве
РТ-2ПМ2 «Тополя-М» (мобільного базування)	18[19]	1	18	Тейково
РС-24 «Ярс» (мобільного базування)	135[19]	4	540	Тейково, Йошкар-Ола, Нижній Тагіл, Новосибірськ, Іркутськ, Виповзове[20]
РС-24 «Ярс» (шахтного базування)	14[19]	4	56	Козельськ
Усього	320[19]		1181[19]

Морські стратегічні сили

Тип ракетоносця	Ракетоносців	БРПЛ	Боєзарядів на БРПЛ	Усього боєзарядів
667БДРМ «Дельфін»	4	64 Р-29РМУ2	4 [23]	256
955 «Борей»	7	112 Р-30 «Булава»	6-10	672-1120
Усього	11	176	928 - 1424	928 - 1424

У дужках зазначено загальну кількість розгорнутих та нерозгорнутих РПКСН (у строю, на ремонті та модернізації, на випробуваннях)^[25]

Стратегічна авіація^[26]

Тип бомбардувальника	Бомбардувальників	Тип та кількість крилатих ракет	Усього крилатих ракет
Ту-95МС6 / Ту-95МС16	60[27]	6 Х-55СМ	300
Ту-160	17[28]	12 Х-55СМ або Х-101	192
Усього	77		492

Чисельність та співвідношення компонентів СЯС Росії

Співвідношення компонентів СЯС та динаміка їх скорочень з 1990 року до 2016 року.
Носії	Кількість боєзарядів за роками
	1990	липень 1997	липень 2000	жовтень 2005	липень 2010	січень 2015	квітень 2016
МБР
РС-10	326	0	0	0	0	0	0
РС-12	40	0	0	0	0	0	0
РС-16	188	0	0	0	0	0	0
РС-20	3080	1860	1800	850	590	480	460
РС-18	1800	1020	900	774	420	180	120
РС-22Ш	560	100	100	0	0	0	0
РС-22Ж	330	360	360	0	0	0	0
РС-12М	288	360	360	291	174	76	72
РС-12М2	0	0	20	40	49	60	60
РС-12М2 мобильный	0	0	0	0	15	18	18
РС-24 мобильный	0	0	0	0	24	216	252
РС-24 шахтний	0	0	0	0	0	16	40
Всього	6612	3700	3540	1955	1248	1026	1022
БРПЛ
РСМ-25	192	16	0	0	0	0	0
РСМ-40	280	192	48	0	0	0	0
РСМ-45	12	0	0	0	0	0	0
РСМ-50	672	624	576	288	207	192	96
РСМ-52	1200	1200	1200	0	0	0	0
РСМ-54	448	448	448	384	384	320	320
РСМ-56	0	0	0	0	0	96	288
Всього	2804	2480	2272	672	591	608	704
АСЯС
Ту-95МС	924	704	726	704	688	640	616
Ту-95	63	10	4	0	0	0	0
Ту-160	180	72	180	168	156	168	192
Всього	1167	786	910	872	844	808	808
Всього боєзарядів	10583	6966	6722	3499	3293	2312	2414
Боєзарядів на чергуванні	10583	6966	5518	2198	2002	1643	1735

Ядерно-технічне забезпечення та безпека

Бази зберігання ядерних зарядів перебувають під управлінням 12-го головного управління Міністерства оборони РФ.

Закриті адміністративно-територіальні утворення

Закриті адміністративно-територіальні утворення (ЗАТО) ядерного збройового комплексу:

• Саров (Арзамас-16) — розробка ядерних боєприпасів (ВНДІЕФ), серійне виробництво ядерних боєприпасів (Електромеханічний завод Авангард)
• Снєжинськ (Челябінськ-70) — розробка ядерних боєприпасів (ВНІІТФ)
• Лісний (Свердловськ-45) — серійне виробництво ядерних боєприпасів (комбінат «Електрохімприлад»)
• Трьохгорний (Златоуст-36) — серійне виробництво ядерних боєприпасів (Приладобудівний завод)
• Зарічний (Пенза-19) — серійне виробництво компонентів ядерних боєприпасів (ПЗ Старт)
• Озерськ (Челябінськ-65) — виробництво плутонію, виробництво тритію, виробництво деталей ядерних боєприпасів (високозбагачений уран, плутоній, тритій) (ВО Маяк)