Стрий (аеродром)

Стрийський аеродром (також відомий як Аеропорт Львів-2) — недіючий аеродром (колишній військовий) розташований за 4 кілометри від міста Стрий (Львівська область). Унікальний тим, що міг приймати літаки всіх існуючих типів^[1]. Зараз аеродром не функціонує.

Стрийський аеродром
Вид на авіабазу з повітря
ІАТА: немає  • ICAO: UKLP
Загальні дані
49°14′36″ пн. ш. 023°47′12″ сх. д.
Тип	військовий аеродром
Власник	Міністерство оборони України
Розташування	Стрий, Україна
Висота над р. м.	312 м / 1024 фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN) фт м 9875 3010 армобетон
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	8299665

Історія

До 1939 року

Використання аеродрому було зафіксоване станом на 1915 рік.

Друга Світова Війна

Станом на 22 червня 1941 року був під контролем Військово-Повітряних Сил СРСР, використовувався відносно мало.^[2] На аеродромі базувалися частини Київського Військового округу в складі 63-ї авіаційної дивізії^[3].

22 червня 1941 року в 4:45 був атакований Ju 88 у складі KG 51^[3]. В результаті, на аеродромах Стрий і Лисятичі було знищено майно 13 КАЕ і 108-ї КАЕ, а також учбові та несправні літаки 62-го штурмового авіаполку.

Від травня 1944 до середини липня 1944 використовувався Люфтваффе як авіабаза для розвідки і близької підтримки. На той час була трав'яна злітна смуга, орієнтовно 1280 x 895 метрів.^[2]

Злітна смуга довжиною 1025 метрів була розмічена і готова для початку будівельних робіт, але в середині липня 1944, за 10 днів до планованого початку робіт, аеродром було евакуйовано.

З травня по червень 1944 року на аеродромі базувалась I група Sturzkampfgeschwader 77^[2].

З травня по липень 1944 на аеродромі базувалась 12-та протитанкова ескадрилья 9-ї штурмової ескадри (12. (Pz)/SG. 9) 4-ї авіаційної дивізії^[2].

З травня по липень 1944 на аеродромі базувалась розвідувальна група 1./NAGr. 2^[2].

З травня по червень 1944 на аеродромі базувалась група нічних винищувачів 1./NSGr. 4^[2].

З 11 травня по 20 липня 1944 на аеродромі базувалась 7 ескадрилья розвідувальної Aufklärungsgruppe 32^[2].

В липні 1944 базувався штаб 51 винищувальної ескадри «Мельдерс», 3-тя група (III./JG52) 52-ї винищувальної ескадри.^[2]

З 28 липня 1944 по 8 серпня 1944 базувалась 13 група 9-ї ескадри безпосередньої підтримки військ^[4].

Після Другої Світової Війни

В 1951 році на аеродромі було сформоване управління 204-ї важкої бомбардувальної дивізії з 175-м важким бомбардувальним полком. В тому ж році на аеродром з Румунії був перебазований 260-й авіаполк. Обидва полки були оснащені літаками Ту-4.

В 1958 році аеродром приймав цивільні рейси з аеропорту Львів, під час його реконструкції^[5].

В 1959 році 175-й ВБАП перейменований в 175-й транспортний авіаційний полк і переведений на Мелітопольський аеродром.^[6]

В 1960 260-й ВБАП був переданий в 15-ту гвардійську Гомельську ВБАД, та почав комплектуватися бомбардувальниками Ту-16, які експлуатував до 1980 року. Управління 204-ї дивізії було розформоване в 1961 році.

В 1972 році 260-й ВБАП отримав літаки-ракетоносці Ту-16К, а в 1989 році полк почав переозброєння на бомбардувальники Ту-22М3.

Станом на 1991 рік, на аеродромі базувались Ту-16 (23) і Ту-22М3^[7].

Після здобуття Україною незалежності в 1992 році 260-й ВБАП ввійшов в ВПС України. В 1993 Ту-22М перегнали на аеродром в Прилуки, а Ту-16К зняли з озброєння і згодом утилізували. Полк залишився без літаків.

В 1998 році 260-й ВБАП розформували.^[8]

З 1958 на аеродромі базувався 179-й винищувальний авіаційний полк^[ru] (літаки МіГ-15, МіГ-17, Як-25, Су-9, МіГ-23М), в 1994 полк був переформатований в 10-ту авіаційну базу, а в 1996 — розформований.^[9]

Період незалежності України

У 1990-х на аеродромі приземлявся Ан-225 «Мрія», який доставив із США зібрану українською діаспорою гуманітарну допомогу.^[10]

В 1999 році проведена сертифікація аеродрому і аеродром разом із ЗПС включений в реєстр аеродромів України, що дозволяє уже в даний час приймати літаки: Іл-62, Іл-76, Ан-124, Ан-225, В-747, В-767, DC-10 і випускати вище вказані типи повітряних суден та літаків класом нижче.

На початку 2000-их заговорили про створення вантажно-пасажирського аеропорту на базі стрийського аеродрому. У 2003 році аеродромом зацікавилися італійська та китайська^[11] компанії, проте справа до купівлі не дійшла.

У кінці 2005 року оголосило інвестиційний конкурс по створення аеропорту, у разі невдачі пропонувалося реформувати аеродром у промисловий парк^[12]. Проте цього разу ніхто не зацікавився аеродромом.

У 2009 році розпочалися роботи з демонтажу приміщень, складів, гаражів та іншого майна аеродрому.

В 2016 стало відомо про плани ліквідувати аеропорт та плани побудувати на його місці індустріальний парк та житло для військовослужбовців.^[13]

Станом на 2018 рік повністю демонтовано та зруйновано мережу рулювальних доріжок, захищені місця стоянок літаків, криті арочні залізобетонні укриття, а також інфраструктуру аеродромного, бойового, інженерно-технічного, матеріально-технічного забезпечення. На певних ділянках території під час проведення перерахованих робіт утворилися численні траншеї та ями, які є загрозою для здоров'я неуважних мандрівників. Чи не єдиний залишок інфраструктури — злітно-посадкова смуга.

Аварії та катастрофи

• 29 квітня 1915 року. При виконанні розвідувального польоту льотчик Алєксандрович І.І. розбився об землю. Тип літака невідомий^[14].
• 2 березня 1957 року, Ту-16 260 ВБАП, після нічного перельоту вертаючись у зону аеродрому і отримання команди РП: 'Енергічно взяти висоту круга', командир корабля в суцільній хмарності, знаючи, що попереду знаходиться гора, передчасно зробив різкий розворот і з креном у 90 град зіткнувся із землею^[15].
• 27 квітня 1988 Ту-16 260 ВБАП, екіпаж 1кл., м-р Двоскін Ю. Я.. Вночі у поганих метеоумовах відбулась катастрофа літака, пілотуємого заступником командиру ескадрильї. При поверненні з маршруту командир екіпажу приступив до зниження з відкритими стулками вантажолюка не вимкнувши автопілот (АП-6Е), з висоти 9850 м. У процесі зниження для збільшення вертикальної швидкості в порушення вимог Інструкції екіпажу літака Ту-16 користувався тримером керма висоти. На висоті 9300 м командир екіпажу вимкнув АП-6Е. Послідувало енергійне граничне відхилення керма висоти на пікірування з зусиллями на штурвалі більше 200 кг і створення негативного навантаження 0,8. Перебуваючи в стані невагомості, льотчики подолати навантаження, що створилися, і вивести літак зі зниження не змогли. Реверс елеронів, що виник, викликав обертання літака з наростанням кутової швидкості до 22 град./с. Літак, продовжуючи зниження зі збільшенням поступальної та вертикальної швидкості, вийшов за межі допустимих експлуатаційних обмежень і повністю втратив управління. Екіпаж через великі знакозмінні перевантаження та швидкоплинність аварійної ситуації скористатися засобами порятунку не зміг і загинув^[15].