Струсівка

Струсівка (або Стросівка^[1]; пол. Strusówka) — колишнє село в Україні, нині — однойменна вулиця^[2] та частина села Шманьківців Тернопільської области.

село Струсівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Чортківський район
Рада	Шманьківська сільська рада
Основні дані
Перша згадка	XVIII ст.
Населення	236 (1880)
Існувало до	1940-х
Географічні дані
Географічні координати	48°59′10″ пн. ш. 25°55′33″ сх. д.H G O
Водойми	Самець, Нічлавка
Карта
Струсівка
Струсівка
Мапа
Струсівка у Вікісховищі

Географія

Докладніше: Список місцевостей Шманьківців

Назва

Назва має антропонімне походження, тобто назва виникла від особової назви. Можливо, Струс був представником гілки польської шляхти Струсів^[3].

Історія

Струсівка на давніх картах

Струсівка на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Струсівка на австрійській топографічній мапі, 1861—1864 рр.

Струсівка на австрійській топографічній мапі, 1869—1887 рр.

Міст, який розділяє Струсівку та Шманьківці

Головна вулиця хутора

Виникло на початку XVIII ст^[3].

У Струсівці в 1880 році — 236 жителів, 1900 — 337, 1910 — 317, 1921 — 275, 1931 — 301; у 1880 році — 40 дворів, 1921 — 53, 1931 — 56.

За часів Австро-Угорщини власником маєтку в селі був Станіслав Виговський (іноді — Виховський, пол. Stanisław Józef Hilary Wychowski (Wyhowski))^[4].

Струсівка, як і Шманьківці, протягом певного часу були центрами гмін, які, за розпорядженням № 632 міністра внутрішніх справ Польщі Мар'яна Зиндрама-Косцялковського (пол. Marian Zyndram-Kościałkowski) від 21 липня 1934 року, з 1 серпня 1934 року входили до новоутвореної сільської гміни Колиндяни^[5].

У 1960—1970-ті рр. в Україні, як і всьому СРСР, проводили політику ліквідації «неперспективних» сіл, передусім хуторів, які нібито гальмували процес укрупнення сільських поселень. Ці поселення були приєднані до ближніх сіл і зняті з обліку.

Нині Струсівку та Шманьківці розділяє потік Самець.

Релігія

У селі була дерев'яна церква святого Йоана Богослова (дерев'яна, втрачена).

Визнавці римо-католицького обряду, які мешкали в селі Струсівка, належали до парафії з центром у Чорткові^[6].

Пам'ятники

Нині на території уже як частини села Шманьківці, є лише три хрести: один, на честь скасування панщини (1848), другий на пам'ять жертвам епідемії тифу, а третій на могилі невідомого солдата, який загинув у бою під с. Залісся.

Соціальна сфера

В австрійський період на Струсівці діяли два млини. Зокрема кам’яний з двома жорнами, а дерев’яний тільки з одним. А забезпечував їхню безперебійну діяльність великий струсівецький ставок, який належав Фрідріху Плятнеру. На місці кам’яного млина, який зупинив діяльність в радянський час, вдячні нащадки на його місці у 1992 р. побудували каплицю з нагоди проголошення Незалежності України.

Діяли філії українських товариств «Просвіта»^[7], «Рідна школа»^[8] та інші.

Населення

За австрійською статистикою в громаді 1900^[9] — 263 греко-католики, 55 римо-католики, 4 юдеїв, на фільварку — 15 юдеїв.

Населення Струсівки[9]
1900	1910	1921	1935
337	317	275	301

Відомі люди

• Антон Бойко (1911—?) — учасник національно-визвольних змагань^[10].
• Іван Глух (1903—1937) — учасник національно-визвольних змагань^[11].
• о. Іван Гордієвський (1854—1927) — український греко-католицький священник, громадський та освітній діяч, благодійник, учасник українських визвольних змагань; голова місцевої читальні товариства «Просвіта»^[1].

Див. також

• Струсі
• Струсів