Струєв Олександр Іванович

Олекса́ндр Іва́нович Стру́єв (10 [23] лютого 1906(19060223), місто Алчевськ Катеринославської губернії, тепер Луганської області —12 грудня 1991, місто Москва) — український радянський і компартійний діяч, член ВУЦВК у 1931—1935 роках, депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання, депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го і 7—10-го скликань. Член ЦРК КПРС у 1952—1956 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Член ЦК КПРС у 1956—1961 і 1966—1986 роках. Член ЦК КП(б)У в 1949—1954 роках. Кандидат у члени Бюро ЦК КПУ 27 вересня 1952 — 10 жовтня 1953 р. Герой Соціалістичної Праці (20.02.1976).

Струєв Олександр Іванович
Народився	10 (23) лютого 1906  Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	12 грудня 1991(1991-12-12) (85 років)  Москва, СРСР
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «Ветеран праці»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Струєв.

Біографія

Народився в родині гірника шахти «Жиловка» біля міста Алчевська. Закінчив початкову школу. Трудову діяльність розпочав у 1917 році вибірником породи та камеронником на вугільній шахті. З 1923 року працював чорноробом, табельником механічних майстерень. З 1925 року — секретар комсомольського осередку, керуючий справами Сорокинського районного комітету КП(б)У на Донбасі.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927—1928 роках — секретар Сорокинського рудникового комітету комсомолу (ЛКСМУ).

З 1928 року служив у Червоній армії.

Після демобілізації — завідувач підвідділу Кадіївського районного комітету КП(б)У. У 1930—1936 роках — голова Сорокинської селищної ради, секретар, заступник голови виконавчого комітету Краснодонської районної ради Донецької області.

У 1936—1939 роках — голова виконавчого комітету Харцизької районної ради депутатів трудящих Донецької (Сталінської) області.

У 1939—1941 роках — голова правління Сталінської обласної спілки споживчої кооперації. З 1941 року — 1-й заступник голови виконавчого комітет Сталінської обласної ради депутатів трудящих.

Під час німецько-радянської війни у 1942—1943 роках — начальник Управління воєнторгів Південного, Північно-Кавказького, Чорноморської групи військ Закавказького, 4-го Українського фронтів. У 1943—1944 роках — заступник голови виконавчого комітет Сталінської обласної ради депутатів трудящих.

У квітні — червні 1944 року — виконувач обов'язків голови, а у червні 1944 (затверджений в червні 1945 року) — липні 1947 року — голова виконавчого комітету Сталінської обласної ради депутатів трудящих.

У липні 1947 — вересні 1953 роках — 1-й секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1953 — січні 1954 року — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС, інспектор ЦК КПРС.

У січні 1954 — липні 1958 року — 1-й секретар Молотовського (Пермського) обласного комітету КПРС.

У травні 1958 — грудні 1962 року — заступник голови Ради Міністрів Російської РФСР.

У грудні 1962 — січні 1963 року — голова Державного комітету РМ СРСР по торгівлі — міністр СРСР. У січні 1963 — жовтні 1963 року — голова Державного комітету по торгівлі при Раді народного господарства СРСР — міністр СРСР. У жовтні 1963 — жовтні 1965 року — голова Державного комітету РМ СРСР по торгівлі — міністр СРСР. 2 жовтня 1965 — 21 січня 1983 року — міністр торгівлі СРСР.

З січня 1983 року — на пенсії в Москві.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (20.02.1976)
• п'ять орденів Леніна (3.03.1956; 25.07.1957; 22.02.1966; 30.08.1971; 20.02.1976)
• орден Жовтневої Революції (21.02.1986)
• орден Трудового Червоного Прапора (1.01.1948)
• два ордени Вітчизняної війни 1-го (1.02.1945) та 2-го (11.03.1985) ступенів
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ступеня (19.02.1945)
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За відбудову шахт Донбасу»
• медалі

Посилання

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Струєв Олександр Іванович (рос.). // Сайт «Герои страны».

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР 5-го созыва. — М., 1959.
• Струев А. И. Торговля и спрос / А. И. Струев. — М.: Знание, 1965. — 32 с.
• Мартынов А. Белый парус: Раздумья дончанина о наших лидерах / А. Мартынов // Жизнь. — 2000. — 5 июля.
• Омельяненко И. Я. Коммунисты Донбасса в Великой Отечественной войне / И. Я. Омельяненко. — Сталино: Обл. кн. изд-во, 1959. — С. 64.
• Струев Александр Иванович // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1976. — Т. 24, кн. 1. — С. 597—598.
• Струев Александр Иванович // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — К.: Скарбниця: Изд. дом «Деловая Украина», 2001. — С. 98–100.
• Струев Александр Иванович // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — 2-е изд., доп. — К.: Изд-во Европ. ун-та, 2004. — С. 91.
• [Струев Александр Иванович] // Акцент. — 1995. — 15 авг. — С. 6.
• Хорошайлов Н. Ф. Возрождение Всесоюзной кочегарки: Из истории восстановления Донбасса в 1946—1950 гг. / Н. Ф. Хорошайлов. — Донецк: Донбасс, 1974. — С. 74.