Стрілиця звичайна

Стріли́ця звича́йна^[1], Стрілоли́ст звича́йний (Sagittaria sagittifolia L.) — багаторічна рослина роду стрілиця (Sagittaria) родини частухових (Alismataceae).

Стрілиця звичайна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Частухоцвіті (Alismatales)
Родина:	Частухові (Alismataceae)
Рід:	Стрілиця (Sagittaria)
Вид:	Стрілиця звичайна (S. sagittifolia)
Біноміальна назва
Sagittaria sagittifolia L., 1753

Стрілиця звичайна — єдиний вид стрілиць, який росте в Україні. Народні назви: козли, копійник, стріла водяна, стрілиця, ушенища, човник.

Морфологічна характеристика

Наукова назва стрілолиста: сагіттарія сагіттіфолія (Sagittaria sagittifolia); від латинських слів «Сагітта» (sagitta) — «стріла» і «фоліум» (folium) — «лист».

Стрілиця звичайна — трав'яниста рослина, яка росте у воді завглибшки 10-50 см.

Листя стрілиці звичайної

Листя його, як стріли, стирчать з води. На стеблі — суцвіття білих квіток, розташованих мутовками по три квіточки. Верхні квітки тичинкові, нижні — маточкові^[2]. Кожна квітка має шість пелюсток, але здається, що їх три^[2]. У верхніх квіток лілові тичинки^[2].

Листя понад водою має стрільчату форму, листки — 15-25 см завдовжки і 10-22 см завширшки, на довгому стеблі, яке вивищується до 45 см над водною поверхнею. В рослини є також занурене у воду листя — вузьке колове, до 80 см завдовжки і завширшки у 2 см.

Під водою у стрілолиста листя стрічкоподібні, м'які, під землею — кореневища, на кінцях яких утворюються бульби величиною з горіх^[2]. У них міститься 35 відсотків крохмалю^[2]. Бульби стрілолиста в півтора рази менше водянисті, ніж картопля. У них в п'ять разів більше білків, ніж у картопляних бульбах^[2]. Свіжі бульби стрілолиста мають смак сирих горіхів, у вареному вигляді нагадують горох, а печені — зовсім як картопля^[2]. Бульби та кореневища стрілолиста, як і картоплі, прекрасно печуться в золі вогнища.

Квітки — 2-2,5 см в діаметрі, з трьома невеликими чашолистиками і трьома пелюстками білого кольору та численними бордовими тичинками.

Знизу суцвіття з маточкових квіток утворюються плоди — зелені кульки, вкриті кількома шипами^[2].

Поширення і використання

Квітка стрілолиста звичайного

Стрілиця звичайна росте в стоячих і повільно текучих водах, при берегах, на заболочених луках по всій Україні.

Кореневища багаті на крохмаль, з бульбуватим потовщенням, їстівні для водоплавних птахів.

Багато племен північноамериканських індіанців — ірокези, далавари і інші — з незапам'ятних часів вживали в їжу бульби і кореневища стрілолиста^[2]. У Північній Америці він так і називається: «біла картопля індіанців»^[2].

У Китаї з круглих кореневищ стрілиці звичайної готують спеціальну страву на Китайський Новий рік.

У Китаї стрілолист культивують як овочеву рослину. Землю під водою, де росте стрілолист, удобрюють і розпушують. Від цього бульби робляться більші і число їх збільшується. З однієї рослини китайці збирають по десять — п'ятнадцять бульб вагою до 14 грамів кожна^[2]. Бульби китайці варять, нарізують кружальцями, нанизують на мотузки і вішають сушити, як гриби. Висушені бульби мелють. Борошно вживають як крохмаль для киселю^[2]. Бульби стрілолиста давно вживають у Франції як вишукану страву^[2].