Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Студениця (Житомирський район)
село в Житомирському районі, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Студе́ни́ця — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області.
Remove ads
Географія
Селом протікає річка Свинолужка.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Спочатку село було відоме як містечко Студена Вода (польськ. — Studenna Woda, Studenica).
Перша писемна згадка про село датується 1583 роком.
Зем'янин Іван Стрибель придбав маєток у родини Корчовських. Наступним власником Студеної Води стає його син Богдан.
У 1590 році Василь Тиша-Биковський з Беліковець разом із помічниками напали на маєток, вбили слугу Богдана Стрибеля, покрали худобу та продукти.
У 1618 році сусідні зем'яни знову напали та спалили Студену Воду, лиш залишили будинок Петра Богдановича Стрибеля за винагороду.
В документах востаннє Стрибелі вказані власниками села у 1628 році. В 1630-х роках у села з'явився новий власник — ротмістр Людвік Олізар Волчкович, який успадкував Коростишів.
У 1754 році з села Студениця сплачував подимний податок дідич Студеницького ключа, володимирський підкоморій, Костянтин Юзефович Олізар.
У 1790 році на кошти прихожан побудована дерев'яна церква в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці.
У складі Російської імперії
Згідно ревізії 1834 року, частина села належала маршалку Волинської губернії Костянтину Леонардовичу Олізару Волчковичу (35 дворових, 325 кріпаків), частина Павла Олізара відійшла донькам Марії Городененській (326 кріпаків).
У 1855 році коштом прихожан реставрована церква.
На 1860 рік власником був пан Олізар.
Станом на 1906 рік у селі Студениця Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії налічувалось 350 дворів, 2198 жителів. А на Студеницькій фермі Богдановича Мар. Костянт., що займала 900 десятин землі — 7 дворів, 77 жителів.
На 1913 рік у селі розміщувалось кредитне товариство, працювала винна лавка № 91 та млин Будеравського М., на якому значилось 2 робітники.
У складі УРСР
Радянську окупацію встановлено в січні 1918 року.
З 1923 року підпорядковане Студеницькій сільраді. З 28 вересня 1925 року входить до складу Коростишівського району.
На території села з 1923 року розміщувався колгосп «Україна».
Станом на 1973 рік у селі проживало 2378 чоловік.
Німецько-радянська війна
Під час війни на фронтах боролись 454 жителя села, 325 з них нагороджено. Загинуло 229 солдат.
На згадку про них, односельчани встановили пам'ятник у 1969 році.
Remove ads
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Інфраструктура
На території села функціонують ліцей та дошкільний навчальний заклад.
Відомі уродженці
- Божок Василь Миколайович (* 1986) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.
- Кухарчук Петро Михайлович (* 1962) — український науковець, письменник.
- Слюсаренко Анатолій Гнатович (нар. 15 серпня 1938) — український науковець, академік НАПН України, академік АН ВШ України, доктор історичних наук, професор.
- Галина Шахрай - вчитель, філолог
- Володимир Шахрай - вчитель, біолог
- Валерій Шахрай - військовослужбовець, десантні війська, лейтенант
- Світлана Шахрай - сімейний лікар
- Наталя Шахрай - хірург
- Марина Шахрай - хірург
- Тетяна Шахрай- фінансист
- Кучук Петро Павлович (1929—2002) — український художник.
Remove ads
Галерея
- Знак на в'їзді до села з боку Кмитова
- Стела на в'їзді до села
- Пам'ятний знак на в'їзді до села
- Церква
- Будинок культури
- Пам'ятник жителям села, загиблим під час Другої світової війни
Література
- Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р. / Підгот. до видання В. М. Мойсієнка. — Житомир, 2004. — 252 с.
- Архив Юго-Западной России. Часть 3. Том I, стр. 238‒252.
- Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року / Опрац. К. Жеменецький; Вступ укр. перек. Є. Чернецький. ‒ Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2015. ‒ 272 с.
- Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, Теодорович Н.И (1888). Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. с. 92.
- Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, Волынская губернская типография. 1906
- Весь Юго-Западный край: справ. и адрес. кн. по Киевской, Подольской и … Киев: Изд. Т-ва Фиш и Вольсов, 1913
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.
- Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область". — Харків. — "Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе. — 728 стор. — 1973.
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads