Ступницький Леонід Васильович

Леонід Васильович Ступницький (23 березня 1914(19140323), село Романівка, тепер Попільнянський район, Житомирська область — 2 січня 1984, Львів) — український журналіст і публіцист, відповідальний редактор газети «Вільна Україна» (Львів) у 1955—1975 роках. Депутат Львівської обласної ради кількох скликань. Член Спілки журналістів УРСР, голова правління Львівської обласної організації Спілки журналістів УРСР.

Ступницький Леонід Васильович
Народився	23 березня 1914(1914-03-23)  Романівка, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	2 лютого 1984(1984-02-02) (69 років)  Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	журналіст
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в родині робітника київського заводу «Арсенал». У 1930 році закінчив семирічну школу.

У 1930 році переїхав на Донбасі, де до 1931 року працював робітником ливарного цеху Григор'євського заводу гірничого устаткування (місто Сталіно).

У 1931—1933 роках — студент Київського кооперативно-книжкового технікуму. У 1933 році відкликаний комсомолом і посланий на педагогічні курси.

Після закінчення педагогічних курсів з 1933 року вчителював на Житомирщині.

У 1937—1940 роках навчався в Українському комуністичному інституті журналістики в Харкові.

У 1940 році — кореспондент редакції житомирської обласної газети.

З листопада 1940 до 1946 року служив у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. З червня 1942 року — командир навчальної роти 65-го окремого полку зв'язку. Воював на Брянському, Прибалтійському, 1-му Прибалтійському, Ленінградському фронтах.

Член ВКП(б) з травня 1942 року.

У 1946—1949 роках — редактор золочівської міської газети «Серп і Молот» Львівської області.

У 1949—1952 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У в Києві.

У 1952—1953 роках — завідувач сектора преси Львівського обласного комітету КПУ.

У 1953—1955 роках — заступник редактора обласної газети «Вільна Україна» (Львів).

У жовтні 1955 — грудні 1975 року — відповідальний редактор львівської обласної газети «Вільна Україна». Голова правління Львівської обласної організації Спілки журналістів УРСР.

З грудня 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення у Львові. Був працівником Львівського історичного музею.

Помер 2 січня 1984 року після важкої хвороби у Львові. Похований на полі № 58 Личаківського цвинтаря у Львові.

Звання

• капітан
• майор

Нагороди

• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани» (4.05.1962)
• орден Червоної Зірки (6.06.1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (6.11.1964)
• заслужений працівник культури Української РСР (1974)