Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич

Ахмет Мухаметвалеєвич Сулейманов (башк. Әхмәт Мөхәммәтвәли улы Сөләймәнов, 15 березня 1939, д. Набієво, Бурзянський район, Башкирська АРСР — 21 листопада 2016, Уфа) — башкирський вчений-фольклорист, доктор філологічних наук (1991), професор (1995). Дійсний член Російської Академії гуманітарних наук (1995), член Спілки письменників Республіки Башкортостан і Російської Федерації. Голова виконкому Всесвітнього курултаю (конгресу) башкирів (2002—2006).

Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич
Народився	15 березня 1939(1939-03-15)[1]  Набієво, Старомунасіповська сільська рада, Бурзянський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Помер	21 листопада 2016(2016-11-21) (77 років) або 2016[2]  Уфа, Росія
Місце проживання	вулиця Достоєвського[d]
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	фольклорист
Alma mater	Башкирський державний університет (1967)
Галузь	фольклористика
Заклад	Інститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук Башкирський державний університет Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Нагороди

Біографія

Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич народився 15 березня 1939 року в селі Набієво Бурзянського району Башкирської АРСР.

Служив у лавах Радянської Армії.

У 1967 році закінчив філологічний факультет Башкирського державного університету.

У 1967—1972 рр. працював учителем у Набієвської восьмирічної школи.

З 1972 року — викладач башкирської мови та фольклору в Башкирському державному університеті.

У 1991 році захистив докторську дисертацію в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова.

У 1991—2002 рр. — завідувач відділу фольклору та мистецтва Інституту історії, мови і літератури Уфимського наукового центру РАН.

У 2002—2006 роках — голова Виконкому Всесвітнього курултаю (конгресу) башкирів.

З 2006 року — професор Башкирського державного педагогічного університету імені Міфтахетдіна Акмулли.

Наукова діяльність

А. М. Сулейманов брав участь у підготовці та виданні 18-томного зібрання «Башкирська народна творчість» («Башҡорт халыҡ ижады»), за який в 1987 році, разом з іншими авторами-укладачами, присуджена державна премія імені Салавата Юлаєва. При підготовці російського видання цієї праці, Ахмет Мухамметвалеєвич виступив укладачем трьох томів.

Є автором 400 наукових праць, серед яких 30 монографій, понад 40 навчальних і навчально-методичних посібників для шкіл і вузів Башкортостану^[3].

Праці

• Башҡорт халыҡ ижады. Әкиәттәр. 4-се китап. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә авторы Ә. М. Сөләймәнов, аңлатмалар биреүсе Л. Г. Бараг менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы С. Ә. Галин. Өфө, 1981. 398 б.
• Башҡорт халыҡ ижады. Әкиәттәр. 5-се китап. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә яҙыусы Ә. М. Сөләймәнов, аңлатмалар биреүсе Л. Г. Бараг менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы Н. Т. Зарипов. Өфө, 1983. 390 б.
• Башҡорт халыҡ ижады. Совет осоро. Әкиәттәр, риүәйәттәр, хәтирәләр, сәсәндәр ижады. / Төҙөүселәре, инеш мәҡәлә яҙыусы, аңлатмалар биреүсе Н. Т. Зарипов менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы Ғ. Б. Хөсәйенов. Өфө, 1982. 422 б.
• Башҡорт халыҡ ижады. Көләмәстәр. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә яҙыусы, аңлатмалар биреүсе Ә. М. Сөләймәнов. Өфө, 1985. 381 б.
• Башкирские народные бытовые сказки: сюжетный репертуар и поэтика. Уфа, 1994.
• Тормош-көнкүреш әкиәттәре: Жанр уҙенсәлектәре. Өфө, 1990.
• Башкирские бытовые народные сказки: Сюжетный состав и поэтика. 1994.
• В сказках — истина. 1997.
• Сказка и действительность. 1997.
• Башкирское народное творчество. 2000.
• Истоки чуда. 2001.
• Памятлив тот, кто ценит счет. 2002.
• Башкирская народная новелла.2004.
• Башҡорт халыҡ ижады. 11-се том. Новеллистик әкиәттәр / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә һәм комментарийҙар авторы Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы С. Ә. Галин. Өфө: Китап, 2008. 566 с.

Нагороди, звання та премії

• Відмінник освіти Республіки Башкортостан (1999);
• Заслужений працівник культури Республіки Башкортостан (1991);
• Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (1997);
• Заслужений діяч науки Російської Федерації (2006);
• Лауреат Державної премії Башкортостану імені Салавата Юлаєва (1987);
• лауреат премії імені Джаліля Кієкбаєва (2004);
• лауреат премії імені Мифтахетдіна Акмулли (2009).