Султан-Базар

Султан-Базар (крим. Sultan bazar), пізніше Султан-Сарай (крим. Sultan sarayı)^[1] — історична місцина в Сімферополі, у Київському районі, займає територію на лівому березі Салгиру до скель Дженакай-Кир (Петрівські скелі), від сучасного готелю «Москва» та площі Радянської Конституції на сході до Сходів кохання та Азизу Салгир-Баба на заході.^[2]

Султан-Базар Сімферополь
Султан-Базар Ріка Салгир в районі Султан-Базару, 2021 рік
Загальна інформація
44.94671° пн. ш. 34.12077° сх. д. / 44.94671; 34.12077
Країна	Україна
Район	Київський район
Карта
Султан-Базар Султан-Базар (Сімферополь)

Опис

Отримала назву від Палацового комплексу калги-султана, що розташовувався у Петрівської балки, сучасна вулиця Воровського, 19-23. Далі на схід знаходилися житлові будинки, а на захід від палацу — дубовий гай, де усамітнювався Салгир-Баба, і де тепер знаходиться його поховання.^[3]

За свідченнями Евлія Челебі, палац калги-султана перебував у передмісті Акмесджита, Султан-Базарі, що налічував —

«Триста сімдесят будівель, критих черепицею, з викладеними з каменю стінами.»

Сам палац налічував приблизно 200 споруд —

«…Двоповерхових, складених з каменю, з кероюнюшами (приміщеннями для проведення заседаний дивана), зі світлими та роскішними кімнатами. Але все це влаштовано та прикрашено не настільки чудово, як у ханському палаці в Бахчисараї. Поруч знаходятьсякімнати секбанів та кей-кавусова кухня. На широкої площі цього палацу <…> соборна мечеть Менґлі Ґерай-хана. Це маленька мечеть, крита черепицею, з одним кам'яним мінаретом старої конструкції.»

У зв'язку з цим можна припустити, що Менґлі Ґерай міг мати відношення до будівництва й самого палацового комплексу калги-султана.

На протилежному березі Салгиру знаходилися гаремні сади, приблизно від сучасного Проспекту Кірова на заході до вулиці Київської на сході, їхніми залишками є Дитячій парк та сквер Миру.^[4]

Далі, в районі сучасного бульвару Франка, знаходився султанський луг, оточений стайнями.^[5]

Історія

Імовірно, палацовий комплекс був побудований наприкінці XV — на початку XVI століття, і був зародком Акмесджита. Пізніше місто складалося з двох частин — Султан-Базар на березі Салгиру, та власне місто на пагорбі, сучасне Старе місто.^[6]

Палац калги-султана було зруйновано наприкінці XVIII століття після анексії Криму Російською імперією. На тому місці, де він розташовувався, у XIX столітті був побудований завод з виготовлення пива — броварня Вайсборда. Наразі споруди пивного заводу знесено.^[7]

Територія, де розташовувався палац, археологічно не досліджена.^[8]

Можливо, до палацових будівель відносяться підземні споруди в основі скель Дженакай-Кир (Петрівські скелі).

Петрівська слобідка

Докладніше: Підгородне-Петрівське

Далі на схід у 1784 році з'явилася Петрівська слобідка, що була заснована російськими солдатами. На вулиці Воровського, по непарній стороні № 29-39, збереглося кілька будинків, що були побудовані в серпні-вересні 1784 звільненими з російської армії за ордером Г. О. Потьомкіна солдатами. Місце було вибрано з розумом: на території зруйнованого палацового комплексу було вдосталь будівельних матеріалів, земля тут була заплавна, заливна, з річковими наносами, а вода — поруч. Незабаром з південних губерній привезли молодих селянок, майбутніх дружин. Заснована слобода одержала назву Петрівської — мабуть, на ім'я наглядача поселення капітана Вятського піхотного полку Петра Ванникова, що писав у рапорті від 28 жовтня 1784 року:

«Поблизу цього міста Ак-Мечеті побудовано поселеними солдатами двадцять мазанок, в яких вони житимуть …».

Навесні 1785 р. у слободі вже мешкало близько 500 колишніх солдатів і солдатських сімей. Згодом слобода переросла у село Підгородне-Петрівське, що за постановою губернського правління 30 квітня 1865 року було приєднано до міста.^[9]

Фабрика Товариства А. І. Абрикосових синів, близько 1900 року.

У 1879 році у районі була введена в дію кондитерсько-консервна фабрика Абрикосова.

Джерела

• Абдульвапов Нариман Ремзиевич: Дворец калги-султана Крыма в Акмесджите
• Дюбуа де Монпере Ф. Путешествие по Кавказу, к черкесам и абхазам, в Колхиду, в Грузию, Армению и в Крым: в 6 томах. Париж, 1843. Т. 5, 6. Симферополь: Бизнес-Информ, 2020. 368 с.

• Кондараки В. Х. Универсальное описание Крыма. Ч. 14. СПб., 1875.
• КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ № 5/2021
• Некрасов А. М. Возникновение и эволюция Крымского государства в XV—XVI веках // Отечественная история. 1999. No 2. С. 48–58.
• Паллас П. С., Третья учебная экскурсия.— С. 118.

• Риза Сейид Мухаммед. Ассебь о-ссейярь или Семь планеть, содержащiй Исторiю крымскихь хановь от Менгли-Гирей хана 1-ro до Менгли-Гирей хана 2-го / Казань: изд.: М. Казембек, 1832.

• Сейдалиев Э. И. Разведки на месте предполагаемого местонахождения дворца калги-султана в Симферополе // История и археология Крыма. 2018. No 8. С. 110—113.

• Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области: Извлечение из сочинения турецкого путешественника XVII века. Издание 3-е исправленное / пер. и коммент. Е. В. Бахревского. Симферополь: ГАУ РК «Медиацентр им. И. Гаспринского», 2017. 312 с.