Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Сульська Зоя Василівна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Зоя Василівна Сульська (1 січня 1923, Крути - 11 жовтня 2016, Лугини) — Заслужений вчитель УРСР, кавалер Ордену княгині Ольги III ступеня, краєзнавець, авторка книжок про історію рідного краю, засновниця краєзнавчого музею в селищі Лугини.
Remove ads
Біографія
Народилася 1 січня 1923 року в селі Крути Троянівського (нині Житомирського району) в бідній багатодітній родині. Серед восьми братів і сестер лише вона змогла отримати належну освіту і здійснити свою мрію - стати вчителем. В 1940 році вона вступає на історичний факультет Одеського педагогічного інституту.
До початку війни вдалося закінчити лише один курс. Завершити навчання стало можливим лише після війни, заочно в Луцькому педагогічному інституті.
Вчителювати почала ще в 1944 році. Зокрема з жовтня 1953 року в Лугинській СШ № 1. 45 років віддала Зоя Василівна своїй улюбленній справі - бути вчителем історії.
Ще під час роботи в Лугинській середній школі створила шкільний музей, який почав діяти в 1980 році. Цей шкільний музей був одним з найкращих в області свого часу.[1]
Також Зоя Василівна створила районний краєзнавчий музей, фонди якого пізніше поповнилися шкільним музеєм. Довгий час, після виходу на заслужений відпочинок, очолювала краєзнавчий музей.
Разом з чоловіком виховала четверо дітей.
Померла 11 жовтня 2016 року в селищі Лугини.
Remove ads
Нагороди
- Медаль "Заслужений вчитель УРСР"
- Орден княгині Ольги III ступеня (2003) — за вагомий особистий внесок у збереження історико-культурних пам'яток України, активну краєзнавчу діяльність та високий професіоналізм[2].
- Медаль "Почесний громадянин Лугинського району" (за номером 1) від 23 серпня 2013 року.
Вшанування
Одна з центральних вулиць селища Лугини носить імя Зої Сульської. Саме на цій вулиці розташований краєзнавчий музей - дітище усього життя Зої Василівни[3].
На фасаді Лугинського ліцею розміщено меморіальну дошку в пам'ять про Сульську З. В., яка багато років працювала в цій школі на посаді вчителя історії [джерело?].

Бібліографія
- Сульська З. В. Лугинчани - частка історії. Сімферополь. - 2002. -128 с.
- Сульська З. В. Лугинщина: Історичні нариси. - Коростень: Фірма "Друк" 2002. - 120 с.
- Сульська З. В. Була війна... - Коростень: Фірма "Друк", 2003. 103 с.
- Сульська З. В. Солдати Перемоги. - Коростень: Фірма "Друк", 2003 - 130 с.
- Сульська З. В. Свідки сивої давнини // газета Промінь. - 2004. 28 травня.
- Сульська З. В., Атаманчук М. О. Ними пишається Лугинщина. - Коростень: Фірма "Друк", 2005. 132 с
- Сульська З. В. Лугини. - Коростень: Фірма "Друк", 2006. - 183 с.
- Сульська З. В. Історія освіти на Лугинщині. - Коростень: Фірма "Друк", 2007.
- Сульська З. В. Жінки - ветерани війни і праці Лугинщини. - Коростень: Фірма "Друк", 2007.
- Сульська З. В. Історія медицини на Лугинщині (1908-2008). - Житомир. "ОП Житомирська облдрукарня", друк СПД Медвєдєва Л. В., 2008. 192 с., іл.
- Сульська З. В. Іванова А.О. Духовні витоки Лугинщини. - Коростень: Фірма "Друк", 2009. 266 с., іл.
- Сульська З. В. Велич подвигу народного. - Коростень: "Тріада", 2010. 32 с.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads