Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Супрунківці
село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Супру́нківці — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Remove ads
Назва
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Географія
Через село протікає річка Гниловодка. Супрунківці розташовані за 21 кілометр від Кам’янця-Подільського, на відстані 7 кілометрів від центру села проходить автошлях національного значення Н03.
Клімат
Супрунківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
1 липня[1] 1392 р. литовський князь Федір Коріятович[2] майбутній розбудовувач Мукачева,[1] видав своєму слузі Бедришку[3] (Бедриху[4][5]) гербу Сверчик — шляхтичу, який був вихідцем із Сілезії, представнику роду Свірчів[3] — дарчу грамоту на села Сатермінці, Олехівці, Клименти та Супрунківці[1] у Скальському повіті[2] [a].
За іншими даними, перша згадка про село в документах — 1393[джерело?] року. Село згадується 22 вересня (1 жовтня за новим стилем) 1436 року — король Володислав надає шляхтичу Замбанчу 30 гривень на село Супрінчівці.[6] На думку автора статті про село у виданні «Географічний словник Королівства Польського», село — це «стара осада, що сягає часів першої колонізації того краю наприкікці XIV ст.»
1565 року посідачка села — шляхтянка Сецехова, дружина шляхтича Сецеха пол. Sieciech (гербу Топор[7][8]) — сплачувала податі від шести плугів, двої «кіл млинських» та одного коморника. Один з наступних посідачів села записав його єзуїтам для утримання ними свого конвікту для молоді, яка навчалася в Кам'янці на Поділлі. Після заборони діяльності ордену посідачем села стала Народова едукаційна комісія, а від неї маєтність викупив жарнувський каштелян Симеон Казімеж Шидловський та фундував спорудження у селі мурованого костелу та заснування парафії. Будівництво святині розпочалось на початку 90-х років, а завершилось 1809 року вже сином Симеона — Йосифом. Відомо, що обслуговували місцеву парафію, яка виділилась цього ж року із парафії Воздвиження Святого Хреста у Зіньківцях, навіть уніати (1811—1815 рр.). Наприкінці XIX століття до парафії належало понад півтисячі вірних у Супрунківцях та ще шести сусідніх селах.[9]
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігири, такі збереглись в селах: Нігин, Черче.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.
У 1932–1933 роках селяни села пережили влаштований комуністами голодомор.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
4 грудня 1993 року в Супрунківцях відкрито новий Будинок культури й відзначено 600-річчя села.
13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[10] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
9 березня 2023 року релігійна громада церкви Воздвиження Хреста Господнього села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України.[11]
Колишній орган місцевого самоврядування — Супрунковецька сільська рада.
Remove ads
Населення
Населення становить 500 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Релігія
Православні (греко-католики)
1760 року в селі збудували церкву Воздвиження Святого Хреста[12] (за іншими даними 1860-го церкву Святого Хреста[9]). Якийсь час церква була греко-католицькою.[13] Станом на кінець серпня 2017 року церква Воздвиження Животворящого Хреста Господнього була парафіяльним храмом УПЦ(МП)[14]. У 2023 році церква перейшла до ПЦУ.
Римо-католики
1809 року в селі коштом Шидловських (пол. Szydłowscy, фундатором був Симеон Казімеж Шидловський, завершив будівництво його син, збудували парафіяльний костел Серця Ісуса Христа. Наприкінці ХІХ ст. парафія входила до складу Ушицького деканату Римо-Католицької церкви.[9]
Remove ads
Відомі люди
Народилися
- Григорій Голоскевич — український мовознавець, громадський діяч, член Української Центральної Ради, укладач «Правописного словника», автор праць з діалектології Поділля, репресований більшовицькою владою.
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)
Зауваги
- у менш авторитетному джерелі вказується, що ці села належали до Червоногородського повіту
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads