Суров Олександр Іларіонович

Олександр Іларіонович Суров (*17.03.1926, с. Ісаковка Суворовського району Тульської області, Росія — 15 січня 2020) — військовик, полковник у відставці, Почесний громадянин міста Чернівці, Почесний ветеран України.^[1]

Суров Олександр Іларіонович
Народився	17 березня 1926(1926-03-17)  Q23954058?, Лихвинський повітd, Калузька губернія, РСФРР, СРСР
Помер	15 січня 2020(2020-01-15) (93 роки)  Чернівці, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	солдат
Учасник	Житомирсько-Бердичівська наступальна операція (1943—1944) і Проскурівсько-Чернівецька операція
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 17 березня 1926 року в с. Ісаковка Суворовського району Тульської області, Росія. У 1943 р. був призваний у Червону Армію. Воював у складі Першого українського фронту, брав участь у Житомирсько-Бердичівській наступальні операції, Проскурівсько-Чернівецькій операції. 24 квітня 1945 р. на підступах до Берліна був важко поранений^[2]. Майже рік лікувався у госпіталях у Лодзі і Варшаві. Після демобілізації працював на Чернівецькому бавовняно-прядильному об'єднанні «Восход». Після закінчення історичного факультету Чернівецького держуніверситету працював в обласному товаристві «Знання», управлінні культури Чернівецького облвиконкому, в будинку політосвіти обкому КПУ.

Відзнаки, нагороди

• Одден Слави 3-го ступеня^[2].
• Орден «За заслуги»^{[джерело?]}
• Почесний громадянин м. Чернівці.
• Почесний ветеран України.

Джерела

• Чорней В. Учасник визволення Чернівців // Творці добра. Буковинці — Почесні ветерани України. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2017. — С.124-127. — ISBN 978-966-399-847-3.