Суярко Юрій Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Суярко.

Суярко Юрій Федорович (25 березня 1930, м. Заліщики, Польща — 31 липня 1995, Київ, Україна) — радянський та український кінорежисер. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями.

Суярко Юрій Федорович
Дата народження	25 березня 1930(1930-03-25)
Місце народження	Заліщики, Тернопільське воєводство, Польська Республіка
Дата смерті	31 липня 1995(1995-07-31) (65 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія	кінорежисер, сценарист
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 7803583

Життєпис

Юрій Суярко народився 25 березня 1930 року в місті Заліщиках Тернопільського повіту Польщі (нині Тернопільська область України) в родині акторів. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1954).

Працював у театрах Коломиї, Тернополя, Луцька (1954—1958), асистентом режисера і режисером редакції передач для дітей Київської студії телебачення (1959—1965).

З 1965 р. — режисер студії «Укртелефільм».

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 31 липня 1995 р. в Києві.

Фільмографія

Створив фільми, у багатьох з яких був автором сценаріїв:

• «Це малюнок хлопчиська» (1965),
• «Все це не так просто» (1965),
• «Нам — сімнадцять» (1965),
• «Дума про дім» (1965),
• «Хліб-сіль на рушнику» (1966),
• «Концерт для Монреаля» (1966),
• «Сурімоно» (1966),
• «Майстри Київського оперного» (1966),
• «Планета Сперанта» (1966),
• «Самодіяльність Дарниці» (1967),
• «Рівно 20 з гаком» (1967),
• «Буковинські вечірки» (1967),
• «Танці дружби» (1968),
• «Пісня кольорів» (1968),
• «Банкір» (1969),
• «Для домашнього вогнища» (1970, у співавторстві),
• «Поступися місцем» (1970),
• «Чорне і біле» (1970),
• «Сім пісень дружби» (1971),
• «Рим, 17...» (1972),
• «Катавасія» (1972),
• «Корабель закоханих» (1973),
• «Зачарований вітряк» (1973),
• «Співає Ліна Прохорова» (1974, т/ф, фільм-концерт студії «Укртелефільм»)^[1]
• «Лийся, пісне, над Вітчизною» (1976),
• «Перстень з діамантом» (1978),
• «За рікою, за Луганкою» (1978),
• «Ріка любові нашої» (1978),
• «Лісова пісня» (1981, у співавторстві.),
• «Запорожець за Дунаєм» (1986, фільм-опера),
• «Вечорниці» (1985),
• «Закут» (1990, відео),
• «Тіні забутих предків» (1990, фільм-балет, відео),
• «Триптих» (1990, відео),
• «За часів Гайхан-бея» (1991, відео, автор сценарію, кінооператор Юрій Бордаков),
• «Згадуючи дягілівські вечори» (1991),
• «Зловісна доля» (1992),
• «Зі стежок на шлях широкий» (1992, співавтор сценарію) та інші.