Східно-Карпатський туристичний шлях

Сх́іднокарп́атський турист́ичний шлях — це туристський шлях, один з головних пішохідних маршрутів Українських Карпат. Знаходиться в межах Івано-Франківської та Закарпатських областей.

Східно-Карпатський туристичний шлях

Скорочено	СКТШ
Розташування	Івано-Франківська, Закарпатська області
Рік створення	1935
Рік повторного відкриття	2002
Довжина	286 км
Колір маркера	червоний
Вид туризму	пішохідний
Підтримує	Туристичне товариство «Карпатські стежки»
Точка старту	с.Торунь
Точка фінішу	с.Шепіт
Кількість притулків	2
Заповідні території	ЛЗ «Ґрофа», КНПП, ВНПП
Сезонність	ні
Особливості	промаркований не повністю

Історія створення в міжвоєнний період

Створення СКТШ починалось у вигляді Східно-Карпатської частини Головного Карпатського Шляху (ГКШ) в 1925 р., а було завершене у 1935 р. ГКШ стартував у Сілезьких Бескидах (територія Польщі) і закінчувався на теперішньому кордоні України з Румунією. Власне східна частина Шляху починалась в селі Сянки і закінчувалась на горі Стіг (Мармароський масив).^[1]

Ідея створення шляху: «провести» туристів найбільш визначними горами та місцями Східних Карпат. Його було поділено на одноденні відрізки, що передбачали в кінці кожного дня можливість ночівлі та доступ до продуктів. В якості ночівлі мали послугувати туристичні притулки місткістю ~ 40 місць для ділянки вздовж масиву Східних Бескидів та ~ 100 місць – у головних туристських та лижних центрах. Притулки повинні були збудовані за архітектурним стилем відповідного регіону. За описом Генріка Гонсьоровського, тривалість проходження СКТШ ~ 18 днів включно з днями для відпочинку.

Східно-Карпатська частина ГКШ складалась з 8 відрізків:

• 3 відрізки знаходились на теренах теперішньої Львівської області, 5 інших ― на Івано-Франківщині (головним чином Горгани;
• лише частина восьмого відрізку — Чорногірським гірським масивом. Більшість притулків в ті часи були збудовані поруч СКТШ, куди проклали з’єднувальні шляхи.

ГКШ на Івано-Франківщині до 1939 року

4-й відрізок

Вказівник СКТШ в районі ур. Кругла

пер. Вишківський (в даний час Торунський) – г. Вишківський Горган – долина р. Свіча – траверс вершини Поганець – г. Сиваня Лолінська – пол. Солотвинка – г. Молода – долина річки Молода (урочище Кругла)

5-й відрізок

урочище Кругла – став Гроф’янський - г. Грофа – полонина Плісце – хр. Паренки – г. Попадя – потік Петрос – ур. Довга Поляна ― притулок на Ялі (район сучасної Різарні)

Перепади висот

6-й відрізок

притулок на Ялі ― лісничівка на хр. Матагів - г. Висока – г. Ігровець – пер. Боревка – г. Боревка – г. Сивуля – пол. Бистра (пол. Рущина) – траверс Негрової – г. Окопи – долина потоку Салатручіль ― с. Бистриця

7-й відрізок

с. Бистриця – потік Довжинець – г. Пікун – г. Довбушанка – притулок під Довбушанкою на полонині Нижній (теперішня Новобудова)

8-й відрізок

полонина Нижня – г. Бабин Погар - г. Малий Горган – г. Синяк – пол. Хом’яків – г. Хом’як – роздоріжжя у с. Татарів – с. Поляниця – с. Яблуниця – c. П’ятихатки – смт. Ворохта – г. Кукул – ур. Завоєля – ур. Заросляк – г. Говерла – оз. Несамовите – г. Піп Іван – г. Васкул – г. Вихід – г. Стіг

Хронологія відновлення (2001—2009 рр.)

У 2001 р. з метою відновлення СКТШ було створено ГО «Карпатські стежки»^[2]. Часткове фінансування для відновлення СКТШ було виділено Івано-Франківською ОДА.

2002

• 16—19 травня: Вишківський Горган, траверс Малого Горгану, Яворова Кічера – долина Свічі, підхід до вершини Поганець;
• 24—26 травня та 6-9 червня: траверс Поганця, вихід на хребет, прочистка стежки в жерепі через обидві вершини Укерні, Сиваню Лолінську та вихід на полонину Солотвинка;
• 14—16, 28—30 червня, 4—7, 11—14 липня: пошуки оптимального варіанту проходження на гору Молода із сторони Круглої. Відновлення стежки в жерепі до вершини Молодої та до полонини Солотвинка. Давній відрізок не зберігся, в зв'язку з чим СКТШ було прокладено старою дорогою від руїн туристичного притулку з виходом на трелювальну дорогу, далі зрубом і по рідколіссі до райтштоку. Стежка в жерепі збереглася місцями;
• 19—21, 26—28 липня: розчистка дороги до ставу (район Грофи), пошук оптимальних варіантів виходу шляху на Грофу. Спрямували Шлях через перемичку зі сторони вершини Кінь Грофецький. Прочистка стежки в жерепі через Грофу до полонини Плісце;
• 3—4, 10—11 серпня: прочистка стежки на хребет Паренки, планування реконструкції притулку на полонині Плісце;
• 16—18, 24—26 серпня: прочистка плато Паренки, стежки на Малу Попадю;
• 4—6 вересня: прочистка стежки через Попадю до перемички на Коретвину. Старий відрізок Шляху, який проходив від перемички на північний схід в Ями, не зберігся. Прийнято рішення прокладати стежку по хребту Коретвиної в напрямку Петроса і далі опускати на стару гілку в районі Довгої Поляни;
• 10—12 вересня: відновлення стежки на Коретвину (в даному періоді не закінчено);
• 21—22 вересня: прочистка серпантину від повалених дерев від с. Осмолода на Соферу (початок Матагова). Оригінально Шлях не заходив в село Осмолода. В районі теперішнього Бистрицького лісництва (Різарня) знаходився туристичний притулок. Шлях від Довгої Поляни проходив через Різарню та далі до Яли (2 км від Різарні в сторону Бистрика) і звідти серпантинами виходив на Матагів в районі мисливського будинку. В даний час в нижній частині хребта серпантини зруйновані трелювальною технікою та в багатьох місцях завалені деревами. Вирішено направити Шлях в район села Осмолода і звідти на Матагів існуючими стежками.
• 4—6 жовтня: прочистка стежки в жерепі на Матагові від мисливського будинку в бік Високої та лісових завалів вниз до Осмолоди.

2003

• промарковано відрізок від Торунського перевалу до вершини Попадя ;
• серпень: прочистка стежки на Коретвину та Петросі;
• вересень: прочистка частини райтштока Сивульного хребта та стежки з Високої в долину Кузьминця;
• жовтень: прочистка стежки на Високу (в даному періоді не закінчена на хребті вище серпантинів).

2004

• маркування маршруту з с. Вишків на Синевирське озеро . В даному періоді не завершено на відрізку присілок Сіда – с. Вишків.

2005

• завершено прочистку відрізку Довга Поляна ― Коретвина і с. Осмолода ― Висока та відновлено відрізок Ігровець ― пер. Боревка ― траверс Боревки ― Боревка ― Лопушна ― В. Сивуля ― М. Сивуля – пол. Бистра (Рущина).

2006

• промарковано відрізок СКТШ: Коретвина ― Довга Поляна ― Різарня ― Осмолода ― Софера ― Матагів ― Висока ― Ігровець ― пер. Боревка ― г. Боревка ― Лопушна ― В. Сивуля ― М. Сивуля ― пол. Бистра (Рущина) ;
• відновлено маркування на відрізку Попадя ― М. Попадя ― Паренки ― Грофа ― ур. Кругла ;
• У серпні промарковано маршрути від села Мислівка: на вершини Пустошак Малий та Великий ; на вершину г. Гургулат ;
• У вересні—жовтні промарковано наступні маршрути, на яких також встановлено інформаційні таблиці та дороговкази:

1. на г. Грофа
2. на хр. Горган
3. на г. Молода
4. на оз. Росохан ― в даному періоді не завершено 1 км)
5. с. Пасічна ― Бухтівецький водоспад ― ур. Розтоки ― г. Діл ― с. Постоята , в даному періоді не завершено 1,5 км
6. с. Верховина ― Довбушеві Комори ― траверс г. Синиця ― с. Криворівня
7. с. Микуличин ― г.Буковинка ― перевал Рижі ― смт. Ворохта (в даному періоді не завершено)

2007

• Маркування маршруту з с. Осмолода на оз. Росохан та на хр. Аршиця (вершина Нивка) ;
• Маркування з’єднувальних маршрутів в районі с.Осмолода: Різарня ― пер. Боревка , Дальня Яла ― хребет Сивулі ;
• Відновлення та маркування маршрутів в Рожнятівському районі: с. Кузьминець ― пол.Середня ― г. Висока ; с. Гриньків ― Заплата ― пол.Середня ― г. Середня ;
• Відновлення та маркування маршрутів в районі с. Гута: до пер.Боревка та на г. Ігровець ; на пол. Середня та г. Середня ; на пол. Рущина та г. Сивуля ; до Манявського та Бухтівецького водоспадів і с.Пасічна ;
• Відновлення та маркування маршрутів в районі с. Манява, в Долинському і Надвірнянському районах.

2008

• Поновлено маркування на відрізку пер. Торунський — г. Вишківський Горган ― л.д. Свіча ^[3];
• ЗМІНИ: відрізок СКТШ л.д Свіча ― сідло між Поганець та Укерня ― г. Сиваня ― пол. Солотвинка замінено на л.д Свіча ― вододіл між Гичами ― пол.Солотвинка . ПРИЧИНА: регулярні сильні вітровали та непопулярність туристами;
• Поновлене маркування маршруту с.Вишків ― присілок Сіда ― Горган Залом ― Горган Прислоп ― оз. Синевир ;
• Марковано маршрути:

1. від села Семичів в напрямку г. Чорна Ріпа (перехрестя, межа 3 областей) ;
2. притулок на Плісці ― сідловина під г. Паренки ;
3. с. Гута ― л.д. Межиріки ― пол. Рущина ;
4. с. Максимець ― пол. Боярин ;
5. с. Бистриця ― пол. Рущина (СКТШ) .

• Маршрути в районі села Мислівка:

1. на г. Яйко Ілемське ;
2. г. Яйко Ілемське ― пол.Солотвинка ;
3. продовжено маршрут від села через г. В Пустошак та Німецьку полонинку до г. Горган Ілемський ;
4. г. Горган Ілемський – перевал Мшана ;
5. л.д Бескид до с.Слобода ;
6. л.д Бескид до пол. Гича .

2009

• Марковано маршрути на Закарпатті поблизу СКТШ:

1. с.Торунь до оз.Синевир ;
2. оз. Синевир на г. Яворова Кичера (СКТШ) ;
3. від с. Слобода до пол. Гича ;
4. від с. Синевирська Поляна через Перенизь до Музею сплаву лісу ;
5. від сідловини між вершинами Попадя та Коретвина по старому кордону в долину річки Мокрянки .

• г. Братківська ― пер. Околе ;

• Маршрути в Івано-Франківській області

1. с. Бистриця ― г. Братківська ;
2. с. Бистриця ― г. Плоска ― пер. Столи (СКТШ) ;
3. Завершення маршруту на г. Гропа .

• На території КНПП

1. ЗТШ в бік г. Говерли ;
2. Заросляк ― Говерла (альтернативний) ;
3. Заросляк ― Говерла ;
4. Заросляк ― о. Несамовите .

Див. також

• Закарпатський туристичний шлях
• Маркування туристських маршрутів