Східні Вісаї

Східні Вісаї (філ.: Silangang Kabisayaan; вар.: Sinirangan Kabisay-an; себ.: Sidlakang Kabisay-an) — адміністративний регіон на Філіппінах, позначається також як Регіон VIII. До складу регіону входять три великих острови: Самар, Лейте, Біліран. Регіон складається з шести провінцій (Біліран, Лейте, Північний Самар, Самар, Східний Самар, Південний Лейте), незалежного міста Ормок та високоурбанізованого міста Таклобан. Таклобан є регіональним центром.

Регіон VIII Східні Вісаї
Адміністративний центр	м. Таклобан
Країна	Філіппіни
Провінції	6
Міст	7
Муніципалітети	136
Офіційна мова	Себуанська, Варайська, інші
Населення
- повне	4 440 150 (2015)[1]
- густота	180 осіб/км2
Площа
- повна	23 251,10 км²
Код ISO 3166-2	PH-08
Розташування на мапі Філіппін
Розташування на мапі Філіппін
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східні Вісаї

Східні Вісаї омиваються Філіппінським морем зі сходу. Регіон відомий мостом Сан Хуаніко, який є найдовшим мостом на Філіппінах. Станом на 2010 рік населення регіону становило 4 440 150 осіб.^[1]

Географія

Східні Вісаї розташовуються на сході центральної частини Філіппінського архіпелагу. До складу регіону входять три великих острови: Самар, Лейте, Біліран. На сході регіон межує з Філіппінським морем та протокою Сан Бернардіно, яка відокремлює острів Самар від південно-східної частини острова Лусон; на заході з морем Вісаян та островом Себу; на півдні з протокою Сурігао та островом Бохол.

Площа регіону становить 23 251 км² або 7,2% від загальної площі країни. 52% площі займають ліси.

Клімат

Є два типи клімату, які переважають в регіоні. Перший тип не має сухих сезонів і характеризується максимумом опадів з листопада по січень. Острів Самар та східна частина острова Лейте підпадають під цей тип клімату. Другий тип має рівномірний розподіл опадів цілий рік і короткий період сухого сезону, який спостерігається з лютого по травень. Цей тип клімату характерний для західної частини острова Лейте, частини острова Самар.

В листопаді 2013 року через Східні Вісаї пройшов тайфун Хайянь, другий по смертоносності тайфун який коли-небудь був на Філіппінах.

Природні ресурси

Прибережні води регіону багаті рибою та морепродуктами. Східні Вісаї - один з регіонів Філіппін з найбільшим експортом рибної продукції. Значна частина острова покрита лісами.

Регіон має поклади наступних ресурсів: хроміт, уран (Самар), золото, срібло, манган, магній, бронза, нікель, глина, вугілля, вапняк, пірит, пісок, гравій. Східні Вісаї мають багаті запаси геотермальної енергії.

Мови

Варайська мова є найпоширенішою в Східних Вісаях. Нею розмовляють на острові Самар, Біліран, в Таклобані та північно-східній частині острова Лейте. Себуанською мовою розмовляють в західній та південній частині острова Лейте.

Адміністративний поділ

Східні Вісаї складаються з 6-ти провінцій, одного високоурбанізованого міста, одного незалежного міста, 5-ти міст, 136-ти муніципалітетів та 4 390 барангаїв.

Провінції

Провінція	Адміністративний центр	Населення (2015)	Площа	Густота	Міста	Муніц.	Баранґаї
Біліран	Навал	171 612	536 км2	320/км2	0	8	132
Східний Самар	Боронган	467 160	4 660 км2	100/км2	1	22	597
Лейте	Таклобан	1 724 679	6 313 км2	270/км2	3	40	1 503
Північний Самар	Катарман	632 379	3 693 км2	170/км2	0	24	569
Самар	Катбалоган	780 481	6 048 км2	130/км2	2	24	951
Південний Лейте	Маасін	421 750	1 799 км2	230/км2	1	18	500
Таклобан	-	242 089	202 км2	1 200/км2	-	-	138
Всього		4 440 150	23 251 км2	190/км2	7	136	4 390

Економіка

Східні Вісаї, головним чином, аграрний регіон в якому вирощують рис, кукурудзу, кокосовий горіх, цукрову тростину і банани. Окрім сільського господарства основними джерелами доходу є видобуток корисних копалин, рибальство, туризм, а також виробництво, оптова та роздрібна торгівля і послуги.

Таклобан є центром інвестицій, торгівлі та розвитку в регіоні.