Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Веретеноподібний сцинк

рід плазунів З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Веретеноподібний сцинк
Remove ads

Веретеноподібний сцинк (Chalcides)[1] — рід ящірок родини сцинкових (Scincidae). Поширені в Південній Європі, Західній Азії та Північній Африці. Станом на 2024 рік описано 32(33) види. З них 13 видів ендеміки, майже всі види занесені до ряду природоохоронних документів, зокрема до Червоного списку МСОП.[1][2][3]

Більше інформації ?Веретеноподібний сцинк, Біологічна класифікація ...
Remove ads

Етимологія

Наукова назва роду походить від грец. chalkis, різновиду бронзового кольору (грец. chalkos = мідь, бронза з глянцевим вилиском).[4]

Назва на інших мовах: cylindrical skinks (англ.; дослівно «цілиндричні сцинки»); халциды, веретеновидные сцинки (рос.).[5][6]

Опис

Ящірки переважно середнього розміру, з видовженим циліндричним змієподібним тілом, до 48 см завдовжки (L. + L.cd.). Хвіст (L.cd.) досить широкий, звичайно співмірний із довжиною тулуба з головою (L.); ламкий, здатний до регенерації. Самки зазвичай більші за самців. Голова невелика. Очі сильно зменшені й мають прозорі віконця з рухливим нижнім віком. Вухо невелике або зовсім крихітне. Кінцівки короткі, часто редуковані, з 3—5 пальцями на кожній лапці. Один вид (Chalcides guentheri) має лише крихітні зачатки ніг без пальців.

Тіло вкрите гладенькою блискучою рибоподібною лускою. Під лускатим покривом залягають кісткові пластинки (остеодерми), завдяки яким тіло сцинка виглядає щільним і пружним на дотик. На голові остеодерми щільно зрощені з кістками черепу.

Забарвлення верхньої частини тіла блідо-коричневе, жовтувато-коричневе або сіре, часто з численними маленькими плямами, облямованими чорним. Уздовж боків, від основи голови до початку хвоста, можуть тягнутись смуги блідніших плям, які можуть бути непомітними в темніших осіб або відсутні зовсім. Рівномірно забарвлені сцинки, без плям або смужок, трапляються досить часто. Молоді особини мають темніше забарвлення, ніж дорослі.

Remove ads

Поширення

Поширені в Південній Європі, Західній Азії та Північній Африці. З них 13 видів ендеміки.[1][2]

Особливості біології

Населяють різноманітні біотопи, але віддають перевагу сухим кам'янистим місцевостям і середземноморським ландшафтам.

Більшість видів залишаються активними цілий рік, у несприятливий період можуть уходити у зимову або літню сплячку. Активні переважно вночі.

Всі представники роду належать до справжніх живородних плазунів. Ембріони отримують живлення через кровоносні судини в тілі матері. Народжуються молоді сцинки повністю розвиненими.

Живляться комахами, павуками та іншими безхребетними.

Remove ads

Охорона

Стан природних популяцій більшості видів в межах їх ареалів залишається більш-менш стабільним. Саме тому вони, згідно Червоного списку МСОП, отримали охоронний статус «відносно благополучні види». Раритетними є 12 видів, зокрема Chalcides armitagei (охоронний статус, згідно Червоного списку МСОП: NT), Chalcides bedriagai (NT), Chalcides ebneri (CR), Chalcides guentheri (VU), Chalcides lanzai (NT), Chalcides manueli (VU), Chalcides mauritanicus (EN), Chalcides minutus (VU), Chalcides montanus (NT), Chalcides parallelus (EN), Chalcides pseudostriatus (NT), Chalcides simonyi (EN).[2]

Remove ads

Систематика

Узагальнити
Перспектива

Один із 168 родів родини сцинкових (Scincidae).[3] Станом на 2024 рік рід нараховує 32 види:[7]

Remove ads

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads