Сядристий Андрій Ігорович

Андрі́й І́горович Сядри́стий (1991—2023) — український військовослужбовець, молодший лейтенант (посмертно) Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився і загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).

Андрій Сядристий Андрій Ігорович Сядристий
Молодший лейтенант
Загальна інформація
Народження	1991(1991) с. Богуславка, Харківська область
Смерть	28 жовтня 2023(2023-10-28) Роботине, Запорізька область (загинув смертю хоробрих у бою)
Поховання	Харків
Національність	українець
Alma Mater	Куп'янський професійний аграрний ліцей (2010)
Псевдо	«Буян»
Військова служба
Роки служби	2011—2012, 2014—2015, 2015—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	3 БрОП
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився та виріс у с. Богуславка (Ізюмського району) на Харківщині. Проживав у Борівській громаді Ізюмського району.

2010 року закінчив Куп'янський професійний аграрний ліцей за спеціальністями «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» і «Слюсар-ремонтник, водій автотранспортних засобів».

У 2011—2012 рр. пройшов строкову військову службу, потому працював у Харкові.

2014-го за мобілізацією став на захист України, протягом року боронив Луганщину у складі підрозділу Держприкордонслужби.

2015 року прийнятий на військову службу за контрактом до 3-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України.

Під час російського вторгнення в Україну боронив Слобожанщину, Луганщину та Донеччину, визволяв окуповані росіянами території, воював у районі Майорська, на Бахмутському напрямку.

З липня 2023 року разом зі своїми побратимами виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку, обіймаючи посаду командира взводу розвідки спеціального призначення. В районі с. Роботине активно брав участь у захисті позицій, знищуючи ворожу техніку та солдатів противника, і врятував життя не одному своєму побратимові.

28 листопада 2023 року під час чергової спроби російських військ штурмувати опорний пункт, А. Сядристий у ході бою знищив бойову машину піхоти ворога й ліквідував дев'ятьох російських військовиків. Крім того, надав допомогу двом пораненим побратимам і евакуював їх з поля бою. Повертаючись назад, його автомобіль був уражений із ворожого протитанкового ракетного комплексу. А. Сядристий зазнав смертельних поранень^[1].

Залишилися дружина, маленький син і батьки.

Похований із військовими почестями на Алеї Слави у Харкові 2 листопада 2023 року^[2]. Наказом командувача НГУ посмертно присвоєно військове звання «молодший лейтенант».

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[3].
• Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (26 липня 2023 року) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові^[4]

Джерела

• Молодший лейтенант Андрій СЯДРИСТИЙ. Відчайдух, відданий військовій справі // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 246—249 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
• Сядристий Андрій Ігорович / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024.