Сідач конопляний

Сідач конопляний^[1][2] (Eupatorium cannabinum L.) Місцеві назва — давник, конопельник, коноплі собачі тощо — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих, кошичкоцвітих).

Сідач конопляний
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Рід:	Сідач (Eupatorium)
Вид:	Сідач конопляний (E. cannabinum)
Біноміальна назва
Eupatorium cannabinum L., 1753

Опис

Рослини 75-200 см заввишки. Стебло прямостояче, просте або розгалужене. Листки супротивні, короткочерешкові, трохи пухнасті, зісподу залозисті. Нижні листки розсічені на п'ять, середні — па три ланцетні, загострені, по краю нерівновеликозубчасті частки. Верхні листки цілокраї. Квітки сидять у дрібних численних кошиках, які зібрані в густі щиткоподібно-волотеподібні суцвіття.

Обгортка довгасто-циліндрична, черепичаста. Кошики 4-6-квіткові (6 мм завдовжки і 2 мм завширшки). Спільне квітколоже кошика голе. Квітки зі слабким медовим запахом, всі двостатеві, з трубчастим до основи звуженим ліловим, брудно-рожевим або майже білим віночком. Тичинки (п'ять) зрослися пиляками, маточка одна, зав'язь нижня, приймочка дволопатева. Плоди — ребристі, п'ятигранні сім'янки. Чубок з одного ряду волосків, довший за сім'янку.

Сідач росте по всій Україні у вільшняках, по берегах річок, на заболочених місцях, у вогких лісах і по чагарниках. Рослина тіньовитривала. Цвіте у червні — вересні. Заготовляють його в районах поширення.

Практичне використання

Лікарська, медоносна, фарбувальна, волокниста, жироолійна і декоративна рослина.

У народній медицині використовують верхні частини пагонів довжиною до 40 см, які збирають на початку цвітіння. Вони містять ефірні олії, глюкозиди і дубильні речовини. Листки і квітки містять глюкозид євпаторин, смолу і небагато алкалоїдів, поїдається тільки козами. Собачі коноплі містять онкогенні пірролізидинові алкалоїди^[3]. Алкалоїди можуть бути присутні у рослинному матеріалі у вигляді їх N-оксидів^[4].

З стебел і листків одержують синю фарбу, листя має гіркий глюкозид, евпаторин.

Сідач — медоносна рослина, його охоче відвідують бджоли. Трава дає ясно-жовту, а корінь — чорну фарби. Квітки застосовуються для фарбування тканин у синій колір. Насіння сідача містить жирну олію (25 %), стебло дає грубе волокно.

Сідач коноплевий рекомендують висаджувати як декоративну рослину в парках і лісопарках на узліссях, поблизу кущів, по берегах водойм.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Сідач коноплевий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 398. — ISBN 5-88500-055-7.