Сильванський Микола Йосипович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сильванський.

Мико́ла Йо́сипович Сильва́нський (5 січня 1916, Харків — 6 березня 1985) — український піаніст, композитор, педагог.

Сильванський Микола Йосипович
Основна інформація
Дата народження	5 січня 1916(1916-01-05)
Місце народження	Харків, Російська імперія
Дата смерті	6 березня 1985(1985-03-06) (69 років)
Професії	піаніст
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструменти	фортепіано
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Життєпис

1944 закінчив Московську консерваторію (вступив 1937, спеціальність — фортепіано). Викладачі: В'ячеслав Барабашов (композиція), Яків Флієр (фортепіано).

Могила Миколи Сильванського, Байкове кладовище

Був солістом Харківської обласної філармонії. 1947—1953 — викладач музичного училища і Харківської консерваторії.

1953—1955 — викладач Київської середньої спеціальної музичної школи-десятирічки імені Миколи Лисенка.

Від 1955 — викладач, від 1963 — доцент, від 1968 — професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіано Київської консерваторії. Серед учнів Миколи Сильванського — музиканти Володимир Бистряков, Сергій Мацоян, Віталій Пацера, Ігор Щербаков, Юрій Шевченко тощо.

Помер на 70-му році життя 6 березня 1985 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 47а, 50°25′0.58″ пн. ш. 30°30′1.41″ сх. д.).

Твори

Більшість творів композитор написав для дітей. Твори Сильванського часто брали до постановки колективи, що обслуговували дитячу аудиторію. Так, 1985 новостворений Київський академічний музичний театр для дітей та юнацтва дебютував трьома виставами, серед яких був і балет «Хлопчиш-Кибальчиш» Миколи Сильванського.

• Балети:
  • «Іван — добрий молодець»,
  • «Незвичайний день»,
  • «Хлопчиш-Кибальчиш».
• Симфонія (1966).
• Сюїта.
• Симфонічні казки:
  • «Івасик-Телесик» (слова Павла Тичини),
  • «Кіт Хвостун» (слова Грицька Бойка).
• «Українське скерцо» для фортепіано й оркестру народних інструментів.
• П'ять концертів для фортепіано й оркестру.
• «Піонерський концерт» (з епізодом на тему «Маршу юних піонерів» Кайдан-Дешкіна; видано 1963).
• Три сонати для фортепіано.
• «Українська сонатина».
• «Українські народні пісні в легкому перекладі для фортепіано», Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літаратури УРСР, Київ — 1959
• Солоспіви.
• Музика для радіопередач тощо.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина.
• Сільванський М. Їжачок і соловейко: Музична казка для фортепіано, флейти та віолончелі за сюжетом Ю. Ярмиша. — К.: Музична Україна, 1979. — 36 с.
• Антон Муха. Композитори України та української діаспори. Довідник. — Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ : «Музична Україна», 2004. — С. 352 с. . — ISBN 966-8259-08-4.
• Подлужна Алла. Без театрів Поділ неможливий // Дзеркало тижня. — 2004. — № 24.

Електронні джерела

• Українські композитори — дітям
• НМАУ. Кафедра загального та спеціалізованого фортепіано
• Московська консерваторія. Студенти. Набір 1937 року (російською мовою)
• Педагогічна енциклопедія. Музика (російською мовою)
• Інтерв'ю з Ігорем Лєбьодкіним (російською мовою)
• Муніципальний камерний оркестр «Кантабіле» (російською мовою)
• Ноктюрн ре мажор і прелюдія фа-дієз мінор (midi)