Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Сергейчикова Сільвія Олександрівна

радянська і українська акторка та режисерка З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Сільвія Олекса́ндрівна Серге́йчикова (рос. Сергейчикова Сильвия Александровна; нар. 1939, Курськ, РРФСР, СРСР) радянська і українська акторка театру і кіно, режисер ігрового та документального кіно. Заслужена артистка УРСР (1977).

Коротка інформація Сергейчикова Сільвія Олександрівна, рос. Сергейчикова Сильвия Александровна ...
Remove ads

Життєпис

Народилась 2 листопада 1939 р. Закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії(1960) і режисерський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (1977).

З 1960 року — у штаті Київської кіностудії імені О. Довженка.

У 1960—1966 рр. — актриса Київського театру імені Лесі Українки.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Remove ads

Фільмографія

Узагальнити
Перспектива

Знялась у фільмах:

Режисер-постановник:

Режисер документальних фільмів:

  • «Я вибираю…» (1992, про М. Куліша, Л. Курбаса і театр «Березіль»; Національна кінематека України)
  • «Ходіння за п'ять морів» (1995, в/ц «Феміна»)
  • «Одкровення» (1996, Диплом на телевізійному фестивалі Держав СНД, Росія, Набережні Челни за найкращу режисерську роботу, 1998, в/ц «Феміна»)
  • «Жінка на ринку праці» (1998, в/ц «Феміна»)
  • «Від ув'язнення до свободи» (1999, в/ц «Феміна»)
  • «Червоний Хрест — допомога і милосердя» (2000, в/ц «Феміна»)
  • «Один день з життя Сергія К.» (2001, в/ц «Феміна»)
  • «Це моя дитина» (2003, в/ц «Феміна») та ін.
Remove ads

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 139—140.
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 386.

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads