Сіль Мора

Сіль Мора — це тривіальна назва амоній залізо (ІІ) сульфату гексагідрату, що має формулу (NH₄)₂Fe(SO₄)₂·6H₂O і є сіллю у формі кристалогідрату. Поширений лабораторний реактив, який, як і більшість солей заліза (II), добре розчиняється у воді, з утворенням розчину забарвленого у світло-зелений колір аквакомплексу [Fe(H₂O)₆]²⁺, що має октаедричну структуру.^[1]

Сіль Мора
Назва за IUPAC	Залізо(II) амоній сульфат
Інші назви	Сіль Мора
Ідентифікатори
Номер CAS	10045-89-3
PubChem	24863
Номер EINECS	233-151-8
ChEBI	76243
SMILES	[Fe+2].[O-]S(=O)(=O)[O-].[O-]S([O-])(=O)=O.[NH4+].[NH4+]
InChI	1/Fe.2H3N.2H2O4S/c;;;2·1-5(2,3)4/h;2·1H3;2*(H2,1,2,3,4)/q+2;;;;/p-2
Номер Бельштейна	13163104
Властивості
Молекулярна формула	(NH4)2Fe(SO4)2·6H2O
Молярна маса	284,05 г/моль (anhydrous) 392,14 г/моль (hexahydrous)
Зовнішній вигляд	Зеленуваті кристали
Густина	1,86
Тпл	100—110 °C
Небезпеки
MSDS	Fisher MSDS
R-фрази	R36/37/38
S-фрази	S24/25
Головні небезпеки	Xi
NFPA 704	0 2 0
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини	Залізо-амонійні галуни
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Застосування

В аналітичній хімії, ця сіль використовується замість сульфату заліза (II) для титриметрії, оскільки на повітрі вона не окиснюється до заліза (III). Окиснення розчинів заліза (II) є дуже pH-залежним, швидкість окиснення є вищою за високих pH. Іони амонію надають розчину солі Мора слабко-кислу реакцію, що уповільнює окиснення.

Сіль Мора названо на честь німецького хіміка Карла Фрідріха Мора, що розробив багато методів титриметрії у XIX столітті. Відомі схожі солі, наприклад солі Туттона.

Отримання солі Мора

Сіль Мора виготовляють розчиненням еквімолярних кількостей гідратів сульфату заліза (II) та сульфату амонію у воді, що містить невелику кількість сірчаної кислоти, з наступним упарюванням розчину до кристалізації. Сульфат заліза-амонію утворює зелені кристали гідрату.

Кристалічна форма

Кристали солі Мора мають моноклінну сингонію.