Сіренко Юрій Костянтинович

Юрій Костянтинович Сіренко (26 червня 1949, м. Золочів Львівська область  — 12 липня 2022, Львів)  — український науковець, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної Премії УССР в галузі науки і техніки.^[2]

Сіренко Юрій Костянтинович
Народився	26 червня 1949(1949-06-26)  Золочів, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Помер	12 липня 2022(2022-07-12)[1] (73 роки)  Львів, Україна
Країна	Україна
Діяльність	фізик, педагог
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сіренко.

Біографія

В 1966—1971 навчався на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету. В 1974—1977 продовжив навчання як аспірант Інституту радіофізики і електроніки, м. Харків. Кандидатська дисертація «Исследование задач дифракции волн на периодических решетках волноводного типа в резонансной области частот» захищена в 1978 році в Харківському державному університеті ім. О. М. Горького.

З 1974 року — науковий співробітник, старший науковий співробітник, завідуючий відділом математичної фізики, головний науковий співробітник Інституту радіофізики і електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, м. Харків.

Докторська дисертація «Спектральные методы в теории резонансного рассеяния волн периодическими решетками» захищена в 1988 році (Харківський державний університет ім. О. М. Горького).

В 1989 році став лауреатом Державної Премії УССР за цикл робіт «Теорія резонансного розсіювання хвиль та її застосування у радіофізиці» (в складі колективу науковців).

В 2013—2017 роках Ю. К. Сіренко був запрошений професор Євразійського національного університету ім. Л. Н. Гумільова м.Нур-Султан, Казахстан.

Основні наукові дослідження Ю. К. Сіренко належать до таких напрямків:

• розробка моделей та алгоритмів для фундаментального та прикладного дослідження розповсюдження та розсіяння електромагнітних хвиль;
• розробка сучасної теорії резонансного розсіяння синусоїдальних та імпульсних хвиль компактними, хвилевідними та періодичними відкритими структурами;
• розробка методів синтезу пристроїв резонансної квазіоптики, імпульсної радіотехніки та антенної техніки;
• експериментальне дослідження ефекту дифракційного випромінювання і розробка нових відкритих ліній передач та антен дифракційного випромінювання.

Під керівництвом Ю. К. Сіренко захищено 5 кандидатських дисертацій. Він входив до складу редакційної колегії наукового журналу «Радіофізика та електроніка».

Гранти та нагороди Ю. К. Сіренко:

• Research and Teaching Personal Grant of the International Science Foundation (1998—1999).
• Research Grant of Royal Academy of Science, Sweden (1996—1999).
• Research Personal Grant of the International Science Foundation (1993).
• Державна премія в галузі науки і техніки, Україна (1989).