Цинантус сірогорлий

Цина́нтус сірогорлий^[2] (Phaeoptila sordida) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)^[3]. Ендемік Мексики. Раніше цей вид відносили до роду Цинантус (Cynanthus), однак за результатами молекурярно-філогенетичних досліджень 2014 і 2017 років він був переведений до відновленого монотипового роду Сірогорлий цинантус (Phaeoptila)^[4][5].

?Цинантус сірогорлий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Колібрині (Trochilinae)
Триба:	Trochilini
Рід:	Сірогорлий цинантус (Phaeoptila) Gould, 1861
Вид:	Цинантус сірогорлий
Біноміальна назва
Phaeoptila sordida (Gould, 1859)
Ареал виду
Синоніми
Cyanomyia sordida Cynanthus sordidus
Посилання
Вікісховище:	Phaeoptila sordida
Віківиди:	Phaeoptila sordida
ITIS:	555119
МСОП:	22687368
NCBI:	501309

Опис

Сірогорлий цинантус

Довжина птаха становить 9-10,6 см, вага 4,3-4,7 г. У самців верхня частина тіла бронзово-зелена, тім'я і надхвістя мають коричнюватий або сіруватий відтінок. Хвіст тьмяно-зеленувато-бронзовий або сірувато-коричневий з зеленуватим відблиском, стернові пера біля основи більш темні. Скроні чорнуваті, за очима білуваті смуги. Нижня частина тіла темно-сіра, поцяткована зеленуватими плямками, гузка світліша, охриста. Лапи покриті білим пуховим пір'ям. Дзьоб дещо вигнутий, яскраво-червоний з чорним кінчиком.

Самиці мають подібне забарвлення, однак верхня частина дзьоба у них чорна, а нижня червона з чорним кінчиком. Крайні стернові пера у них мають чорнувато-синю смугу на кінці, стернові пера мають білуваті кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак стернові пера у них мають охристі кінчики.

Поширення і екологія

Сірогорлі цинантуси мешкають в горах на південному заході Мексики, від Мічоакана і Морелоса до Оахаки. Вони живуть в посушливих напіввідкритих і відкритих місцевостях, зокрема в чагарникових і кактусових заростях, в рідколіссях, трапляються в садах. Зустрічаються на висоті від 900 до 2250 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих рослин з родів Agave, Castilleja і Opuntia, а також дрібними безхребетними. Коли сірогорлі цинантуси живляться нектаром, вони розправляють хвіст і хитають ним. Гніздування у них припадає на сезон дощів. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з м'якого рослинного матеріалу, зовні покривається сухим листям, гілочками і рослинним пухом, розміщується в чагарниках, на висоті від 1,2 до 2 м над землею. В кладці 2 яйця.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція сірогорлих цинантусів становить від 50 до 500 тисяч дорослих птахів. Ця популяція є стабільною.