Сісигамбіда

Сісигамбіда (*бл. 400 до н. е. —323 до н. е.) — царівна часів Стародавньої Персії, мати Дарія III.

Сісигамбіда
Сісигамбіда на колінам перед Гефестіоном та Олександром Македонським
Народилася	бл. 400 до н. е.
Померла	323 до н. е. Сузи ·самогубство
Поховання	Парса
Діяльність	консортка
Титул	царівна
Посада	шах
Рід	Ахеменіди
Батько	Артаксеркс II
Брати, сестри	Арсам
У шлюбі з	Арсам
Діти	2 сина і 1 донька

Життєпис

Походила з династії Ахеменідів. Була дочкою царя царів Артаксеркса II (за менш поширеною версією — Остана). Була одружена з двоюрідним (або рідним) братом Арсамом, від якого народила двох синів та одну доньку.

Завдяки сходженню її сина Дарія на трон Перської імперії у 336 році до н. е. Сісигамбіда набула статус матері царя. Під час війни Дарія III з Олександром Македонським супроводжувала сина. У 333 році до н. е. після поразки персів у битві при Іссі разом з царською родиною потрапила у полон.

Опинилася під опікою Олександра Македонського, який наказав надавати забезпечення Сісигамбіді та усім рідним на царському рівні. Стала називати Олександра сином, а той її матір'ю. Сісигамбіда, за переказами давньогрецьких істориків, не могла пробачити Дарія III за те, що той кинув родину у битві при Іссі.

Під час битві при Гавгамелах у 331 році до н. е. була в обозі македонських військ. У 330 році до н. е. після смерті Дарія III організувала його похорон. У 324 році до н. е. була присутня на великому весіллі у Сузах, де одружився Олександр Македонськими та усі його військовики з перськими та мідійськими аристократками. Сісигамбіда влаштувала шлюб онуки Статири II з Олександром Македонським.

Дізнавшись про смерть Олександра 323 року до н. е, Сісигамбіда відмовилася їсти й померла через 4 дні.

Родина

Чоловік — Арсам

Діти:

• Дарій III, цар царів у 336—330 роках до н. е.
• Оксатр
• Статира I

Пам'ять

На її честь названо астероїд 823 Сісигамбіда.

Джерела

• Siegfried Lauffer, Alexander der Große . 3. Auflage München 1993, ISBN 3-423-04298-2, S. 78; 103; 113; 189.
• Pierre Briant, Histoire de l'Empire perse, de Cyrus à Alexandre, 1996
• Waldemar Heckel, Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire, John Riley, 2008.