Січинський Микола

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Січинський .

Мико́ла Січи́нський (1850, с. Нижбірок поблизу Гусятина — 8 серпня 1894, с. Стопчатів, тепер Косівського району) — громадський діяч, український греко-католицький священник, посол до Галицького сейму (з 1883 р.), один з діячів «Нової ери».

о. Микола Січинський
Народився	1850(1850) с. Нижбірок поблизу Гусятина
Помер	8 серпня 1894(1894-08-08) с. Стопчатів, нині Косівський район
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	українець
Діяльність	громадський діяч, священник УГКЦ, посол до Галицького сейму, один з діячів «Нової ери»
Alma mater	Львівська духовна семінарія
Посада	посол до Галицького сейму[d]
Конфесія	греко-католик
Рід	Січинські
У шлюбі з	Олена
Діти	Мирослав, Климентина (Авдикович)
Медіафайли у Вікісховищі

Родина

Брат громадсько-політичного діяча Андрія Січинського.^[1] Батько українського громадсько-політичного діяча Мирослава Січинського та власниці Першої української фабрики цукорків «Фортуна Нова» (1922—1939 роки) Климентини Авдикович.

Життєпис

Народився 1850 року в с. Нижбірок^[2] (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Гусятинський район, Тернопільська область, Україна).

Походив з родини священника^[3] Закінчив державну ґімназію у місті Тернопіль,^[2] Львівську духовну семінарію.

Висвячений 1871 року. Сотрудник (помічник) пароха Копичинців, від 1884 року парох: Чернихівців, Винників поблизу Львова у 1891—1893 роках, Стопчатова з 1893 року. Член Збаразької повітової ради. Посол до Галицького сейму 5-го (округ Копичинці — Гусятин, IV курія, входив до «Руського клубу»^[4]), 6-го скликання (округ Збараж,, IV курія, входив до «Руського клубу», «Клубу староруської партії»^[5]). Після його смерти (помер 8 серпня 1894 року в с. Стопчатів,^[2] нині Косівський район, Івано-Франківська область) послом в окрузі був обраний 6 листопада 1894 року Тадей Федорович. Один з головних речників угоди «Руського клубу» з «Польським колом» у Галицькому сеймі («нова ера»).