ТЕС Шоштань

ТЕС Шоштань – теплова електростанція на півночі Словенії.

ТЕС Шоштань

46°22′22″ пн. ш. 15°03′12″ сх. д.
Країна	Словенія
Розташування	Словенія
Введення в експлуатацію	1977 (блок 5), 2008 (газові турбіни), 2014 (блок 6)
Вид палива	вугілля (блоки 5, 6), природний газ (газові турбіни)
Енергоблоки	1х345 + 1х600 (блоки 5, 6), 2х42 (газові турбіни)
Котельні агрегати	1 Sulzer (блок 5)
Турбіни	1 парова KWU (блок 5), 2 газові (газові турбіни), 1 парова Alstom (блок 6)
Електрогенератори	1 KWU (блок 5), 1 Alstom 50WT 23E-138 (блок 6)
Встановлена електрична потужність	1029
ідентифікатори і посилання
ТЕС Шоштань
ТЕС Шоштань у Вікісховищі

Перші конденсаційні енергоблоки

У 1950-х роках на майданчику станції ввели два вугільні блоки з паровими турбінами потужністю по 25 МВт, а в 1960 їх доповнив блок №3 з показником 75 МВт. Всі вони мали обладнання швейцарських компаній – котли Sulzer, турбіни Escher Wyss та генератори Oerlikon.

В 1972-му став до ладу блок №4 потужністю 275 МВт, який обладнали котлом Babcock-Benson та паровою турбіною компанії KWU. А в 1977-му додали блок №5 потужність 345 МВт, де встановили котел виробництва Sulzer та турбіну KWU.^[1][2] Як наслідок, загальний показник ТЕС досяг 745 МВт, при цьому всі енергоблоки працювали на вугіллі.

Блок №2 вивели з експлуатації в 2008-му, а через два роки закрили і блок №1. Блоки №3 та №4 припинили роботу в 2014-му та 2018-му відповідно, після запуску нового блоку №6.

Блок №5 збираються використовувати до 2030 року, після чого він має бути замінений теплофікаційним об’єктом на природному газі.^[3]

Газотурбінні потужності

Вже у 21 столітті станцію посилили за рахунок маневрових потужностей, що працюють на природному газі. 2008 року були введені в експлуатацію дві газові турбіни (об'єкти PT 51 та PT 52) потужністю 42 МВт кожна. Їх енергетична ефективність становила 37 %, а завдяки ув'язці з технологічним циклом блоків № 4 і 5 стало можливим підвищити ефективність останніх з 30% до 33.6%.

Необхідне для роботи PT 51 та PT 52 блакитне паливо надходить по відгалуженню від трубопроводу Рогатець – Любляна.

Блок №6

Невдовзі після запуску газових турбін узялись за спорудження блоку № 6 потужністю 600 МВт. Паливом для нього все так же є місцевий лігніт з вугільної копальні Велен'є, проте цей об’єкт став першим в Європі вугільним енергоблоком з ультрасуперкритичними параметрами пари. Сучасне обладнання суттєво зменшило навантаження на довкілля, а енергетична ефективність нового об’єкта становить 43 %.

У 2008 році контракт на спорудження блоку №6 отримала компанія Alstom. Його практична реалізація стикнулась з труднощами фінансового характеру: первісно вартість проекту не мала перевищувати 900 млн євро, проте поступово досягла 1,3 млрд. При цьому Європейський Інвестиційний Банк, якому поряд з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку належала найбільша частка у фінансування проекту, своєчасно не отримав відповідних державних гарантій для збільшення розміру кредиту на спорудження блоку № 6. Втім, підрядник продовжував будівництво за графіком і осінню 2014 року він був під'єднаний до мережі та виведений на повну потужність.^[4][5][6][7]