ТЕС Шуайба

29°2′1″ пн. ш. 48°9′15″ сх. д.

ТЕС Шуайба

29°02′01″ пн. ш. 48°09′15″ сх. д.
Країна	Кувейт
Розташування	Кувейт
Введення в експлуатацію	1970 – 1974 (Шуайба-Південь), 2009 – 2010 (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Вид палива	нафта (Шуайба-Південь), природний газ (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Водозабір	морська вода
Енергоблоки	6 (Шуайба-Південь), 1х875 (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Котельні агрегати	Leings/DB (Шуайба-Південь)
Турбіни	Toshiba (Шуайба-Південь), 3 газові General Electric 9FA + 1 парова General Electric (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Електрогенератори	Toshiba (Шуайба-Південь), Melco (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Встановлена електрична потужність	1595
Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год	3758 (Шуайба-Південь, 2018), 4575 (Шуайба-Північ, 2018)
Материнська компанія	Ministry of Electricity and Water Kuwait
ідентифікатори і посилання
ТЕС Шуайба

ТЕС Шуайба – теплова електростанція на узбережжі Перської затоки, за три десятки кілометрів на південь від кувейтської столиці міста Ель-Кувейт. Розташована у центрі потужної промислової зони (НПЗ Міна-аль-Ахмаді та Міна-Абдуллах, установки парового крекінгу та інші нафтохімічні підприємства).

Майданчик для ТЕС обрали між двома кувейтськими НПЗ, заснованими раніше від неї у 1949 та 1958 роках. В 1965-1968 тут звели першу чергу, відому в подальшому як Шуайба-Північ. Вона мала п’ять парових турбін потужністю по 50 МВт та дві газові турбіни по 25 МВт кожна.

В 1970-1974 роках стала до ладу друга черга – Шуайба-Південь, яка мала шість парових турбін потужністю по 134 МВт.

Станом на кінець 1980-х потужність першої черги зменшилась до 330 МВт через вивід з експлуатації однієї парової турбіни, технічний стан якої робив недоцільним її подальшу експлуатацію або ремонт. А невдовзі під час іракського вторгнення та наступної війни у Перській затоці Шуайба-Північ виявилась зруйнованою.

У 2009-2010 роках на майданчику Шуайба-Північ звели парогазовий блок комбінованого циклу потужністю 875 МВт. Він складається із трьох газових турбін по 220 МВт, які через котли-утилізатори живлять одну парову турбіну потужністю 215 МВт. Для нового блоку основним паливом обрали природний газ, котрий подається по трубопроводу з Міна-аль-Ахмаді.

В той же час, станом на кінець 2020-х через технічний знос потужність черги Шуайба-Південь зменшилась до 720 МВт.

У 2020-му оголосили про намір приватизувати енергоблок Шуайба-Північ.

Для охолодження станція використовує морську воду.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 132 кВ.

Опріснення води

Всі черги станції створювались як інтегровані проекти, в яких залишкове тепло спрямовується на виробництво прісної води. Так, разом з первісною Шуайба-Північ ввели в експлуатацію сім ліній загальною потужністю 64 млн літрів на добу. В 1988-му цей показник через знос обладнання та вивід трьох ліній скоротився до 41 млн літрів, а невдовзі Шуайба-Північ була зруйнована.

На другій черзі запустили шість ліній опріснення із загальним показником 136 млн літрів на добу (станом на 2003-й цей показник зазначали як 120 млн літрів).

Нарешті, новий парогазовий блок на Шуайба-Північ інтегрований з трьома лініями опріснення загальною потужністю 205 млн літрів/доба.^{[1][2][3][4][5][6][7][8]}