ТОП500

Проєкт TOP500 веде рейтинг та оцінює обчислювальну потужність 500 найпотужніших (не розподілених) відомих суперкомп'ютерних систем. Проєкт започатковано у 1993 році і оновлює список суперкомп'ютерів двічі на рік. Перше оновлення збігається в часі з міжнародною конференцією з суперкомп'ютерів яку проводять у липні, друге оприлюднюють у листопаді під час конференції ACM/IEEE з суперкомп'ютерів.

Стрімке зростання швидкодії суперкомп'ютерів (дані сайту top500.org). На осі У в логарифмічній шкалі позначено швидкодію у гігафлопсах.

   Сукупна швидкодія машин зі списку ТОП500

   Найшвидший суперкомп'ютер

   Суперкомп'ютер на останньому місці

Укладачі рейтингу прагнуть створити надійне джерело даних для відслідковування тенденції у галузі високопродуктивних обчислень та базують заміри на HPL — системно-переносній реалізації бенчмарку LINPACK benchmarks, написаному на Фортрані для комп'ютерів з розподіленою пам'яттю^[1].

Список ТОП500 укладають Ганс Меєр з німецького Мангаймського університету, Джек Донгарра з університету Теннессі, Ерік Штромаєр та Хорст Сімон з «Національної лабораторії NERSC/Lawrence Berkeley».

Тенденції

Станом на 2002 рік у переліку ТОП500 не було жодного суперкомп'ютера з Китаю. Проте вже з червня 2013 року і до червня 2018 року на чолі ТОП500 стояли суперкомп'ютери з Китаю. Крім того, у списку за червень 2018 року знаходилось 206 китайських суперкомп'ютерів, в той час як США мали 124 машини в цьому переліку^[2].

Стрімкий ріст кількості та потужності суперкомп'ютерів у Китаї можна пояснити державною стратегією зі здобуття першості у високих технологіях майбутнього^[3].

Завдяки появі нового лідера, суперкомпю'ютера Summit, сукупна потужність всіх суперкомп'ютерів включених у 51-й перелік ТОП500 у червні 2018 року сягнула позначки 1,2 ексафлопс^[4].

Рейтинги

У цій таблиці представлена перша десятка 55-ї за рахунком редакції списку Топ 500, опублікованого в червні 2020 року^[5]

Положення	Rmax Rpeak (PFLOPS)	Назва	Модель	Процесор	Мережа	Виробник	Місце знаходження країна, рік	Операційна система
1 ▲	415.530 513.855	Fugaku	Supercomputer Fugaku	A64FX	Tofu interconnect D	Fujitsu	RIKEN Center for Computational Science Японія, 2020	Linux (RHEL)
2 ▼	148.600 200.795	Summit[6][7]	Power System AC922	POWER9, Tesla V100	InfiniBand EDR	IBM	Oak Ridge National Laboratory  США, 2018	Linux (RHEL)
3▼	94.640 125.712	Sierra	Power System S922LC	POWER9, Tesla V100	InfiniBand EDR	IBM	Lawrence Livermore National Laboratory  США, 2018	Linux (RHEL)
4▼	93.015 125.436	Sunway TaihuLight	Sunway MPP	SW26010	Sunway[8]	NRCPC	National Supercomputing Center in Wuxi  КНР, 2016	Linux (Raise)
5▼	61.445 100.679	Tianhe-2A	TH-IVB-FEP	Xeon E5-2692 v2, Matrix-2000[9]	TH Express-2	NUDT	National Supercomputing Center in Guangzhou  КНР, 2013	Linux (Kylin)
6▲	35,450 51,721	HPC5	Dell	Xeon Gold 6252, Tesla V100	Mellanox HDR Infiniband	Dell EMC	Eni  Італія, 2020	Linux (CentOS)
7▲	27,580 34,569	Selene	Nvidia	Epyc 7742, Ampere A100	Mellanox HDR Infiniband	Nvidia	Nvidia  США, 2020	Linux (Ubuntu)
8▼	23.516 38.746	Frontera	Dell C6420	Xeon Platinum 8280 (Підсистеми з процесорами POWER9 та Nvidia GPU були додані після офіційного тестування[10])	InfiniBand HDR	Dell EMC	Texas Advanced Computing Center  США, 2019	Linux (CentOS)
9▲	21,640 29,354	Marconi-100	Power System AC922	POWER9, Volta V100	Dual-rail Mellanox EDR Infiniband	IBM	CINECA  Італія, 2020	Linux (RHEL)
10▼	21.230 27.154	Piz Daint	Cray XC50	Xeon E5-2690 v3, Tesla P100	Aries	Cray	Swiss National Supercomputing Centre  Швейцарія, 2016	Linux (CLE)

Опис

• Положення — місце в рейтингу.
• Rmax — найвищий результат, отриманий при використанні системи тестів LINPACK benchmarks (реалізація HPL) (це число використовується для порівняння швидкодії комп'ютерів, вимірюється в PETAFLOPS).
• Rpeak — теоретична пікова продуктивність системи. Вимірюється в PETAFLOPS.
• Назва — деякі суперкомп'ютери унікальні, принаймні там, де вони стоять.
• Модель — комп'ютерна платформа (торгова марка).
• Число процесорних ядер — число ядер, залучений під час проходження тесту LINPACK benchmarks (після цієї цифри вказано назву процесорів та, якщо з'єднання між процесорними вузлами становить інтерес, це також зазначено).
• Виробник — виробник платформи або обладнання.
• Місце знаходження — назва організації, що використовує суперкомп'ютер.
• Країна — країна перебування суперкомп'ютера.
• Рік — рік, в якому суперкомп'ютер введено в дію (з того часу він міг бути поліпшений).

Рейтинг країн

Розподіл суперкомп'ютерів в списку TOP500 по країнах (червень 2018 роки)

Країна	Кількість
Китай	206
США	124
Японія	36
Велика Британія	22
ФРН	21
Франція	18
Нідерланди	9
Південна Корея	7
Ірландія	7
Канада	6
Австралія	5
Індія	5
Італія	5
Польща	4
Росія	4
Саудівська Аравія	4
Швейцарія	3
Швеція	3
Сингапур	2
Іспанія	2
ПАР	1
Тайвань	1
Норвегія	1
Бразилія	1
Нова Зеландія	1
Фінляндія	1
Чехія	1

Системи, що посідали І місце з 1993 р.

• Fugaku ( Японія, червень 2020 — дотепер)^[11]
• Summit ( США, червень 2018 — червень 2020)^[12]
• Sunway TaihuLight ( КНР, червень 2016 — червень 2018) ^[13] [14]
• Inspur Тяньхе-2 ( КНР, червень 2013 — червень 2016)^[15]
• Cray Titan ( США, листопад 2012 — червень 2013)
• IBM Sequoia Blue Gene/Q ( США, липень 2012 — листопад 2012)
• Fujitsu K computer ( Японія, липень 2011 — липень 2012)
• NUDT Tianhe-1A ( КНР, листопад 2010 — липень 2011)
• Cray Jaguar ( США, листопад 2009 — листопад 2010)
• IBM Roadrunner ( США, липень 2008 — листопад 2009)
• IBM Blue Gene/L ( США, листопад 2004 — липень 2008)
• NEC Earth Simulator ( Японія, липень 2002 — листопад 2004)
• IBM ASCI White ( США, листопад 2000 — липень 2002)
• Intel ASCI Red ( США, липень 1997 — листопад 2000)
• Hitachi CP-PACS ( Японія, листопад 1996 — липень 1997)
• Hitachi SR2201 ( Японія, липень 1996 — November 1996)
• Fujitsu Numerical Wind Tunnel ( Японія, листопад 1994 — липень 1996)
• Intel Paragon XP/S140 ( США, липень 1994 — листопад 1994)
• Fujitsu Numerical Wind Tunnel ( Японія, листопад 1993 — липень 1994)
• TMC CM-5 ( США, липень 1993 — листопад 1993)