Таврійськ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Таврійськ (значення).

Таврі́йськ — місто в Україні, центр Таврійської міської громади Каховського району Херсонської області. Розташоване на лівому березі Дніпра, за 80 км від обласного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Каховка на залізничній лінії Снігурівка — Федорівка становить 0,5 км.

Таврійськ
Герб Таврійська Прапор Таврійська
Основні дані
Країна	Україна
Область	Херсонська область
Район	Каховський район
Тер. громада	Таврійська міська громада
Код КАТОТТГ	UA65060250010044738
Засноване	2 березня 1983
Статус міста	з 1983 року
Населення	▼ 10 108 (01.01.2022)[1]
Площа	14,9 км²
Густота населення	695 осіб/км²
Поштові індекси	74988
Телефонний код	+380-5549
Координати	46°45′12″ пн. ш. 33°25′12″ сх. д.
Висота над рівнем моря	26 м
Водойма	р. Дніпро
Назва мешканців	таврійча́нин таврійча́нка таврійча́ни
День міста	2 березня
Відстань
Найближча залізнична станція	Каховка
До станції	0,5 км
До обл./респ. центру
- залізницею	117 км
- автошляхами	80 км
До Києва
- автошляхами	575 км
Міська влада
Адреса	74988, Херсонська обл., м. Таврійськ, вул. І. Франка, 29
Вебсторінка	Таврійськ
Міський голова	Різак Микола Іванович [2]
Таврійськ у Вікісховищі Карта Таврійськ Таврійськ

Станом на 1 січня 2020 року населення міста становило 10 360 осіб.

Історія

Місто Таврійськ — наймолодше місто Херсонщини утворене, у відповідності з Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про присвоєння найменування новозбудованому населеному пункту Херсонської області та віднесення його до категорії міст районного підпорядкування» № 4820-X від 2 березня 1983 року^[3], на місці компактно розташованих поселень «Плодове», «БМУ-5», «Східне» та «Залізничників» міста Нова Каховка, будівництво яких було пов'язане із спорудженням Каховської гідроелектростанції ім. Непорожнього у Новій Каховці.

14 лютого 2015 року невідомі патріоти завалили пам'ятник Леніну.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Херсон

24 лютого 2022 року місто було окуповано російськими військовими^[4].

11 липня 2022 року Сергій Хлань, радник голови Херсонської ОВА, повідомив про знищення у Таврійську ЗСУ російського пересувного командного пункту, техніки та засобів ППО^[5].

Вранці 17 грудня, з лісів Малокаховки окупанти здійснили мінометний обстріл Таврійську, внаслідок обстрілу зруйновано декілька житлових будинків.

8 січня відбувся обстріл міста зі сторони російських окупантів, в результаті обстрілу пошкоджено центральну електропідстанцію.

3 березня після мінометного обстрілу Таврійську було пошкоджено будівлю міського Водозабору.

Географія

Розташоване на лівому березі річки Дніпро.

Населення

За даними останнього перепису населення УРСР, як складової частини перепису населення СРСР, проведеного 12 січня 1989 року, у місті мешкало 11 565 осіб.

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у місті мешкало 11 452 особи^[6]: українці — 77.4%, росіяни — 20.3%, білоруси — 0.9%.

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Національність	Відсоток
українці	77,38%
росіяни	20,29%
білоруси	0,86%
татари	0,21%
болгари	0,19%
поляки	0,11%
інші/не вказали	0,96%

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	7546	64.18%
російська	4152	35.32%
білоруська	13	0.11%
вірменська	7	0.06%
румунська	4	0.03%
польська	2	0.02%
грецька	2	0.02%
угорська	1	0.01%
болгарська	1	0.01%
інші/не вказали	29	0.24%
Усього	11757	100%

Станом на 2016 рік у Таврійську зареєстровано 10 850 громадян, тобто за останніх п'ятнадцять років чисельність населення міста зменшилася на 5,22%.

Економіка

У місті Таврійськ створена нова гавань для суден, оснащена сучасною вантажно-розвантажувальною технікою. Всі роботи, пов'язані з її облаштуванням, фінансувало спільне підприємство «Таврос», співзасновниками якого стали відомі компанії «Чумак» і «Альфред Топфер інтернешнл».

Транспорт

Містом проходить автошлях М14E58 Рені — Одеса — Миколаїв — Херсон — Нова Каховка — Мелітополь — Новоазовськ.

• 
  Залізничний вокзал станції Каховка
• 
  На пероні вокзалу
• 
  Пам'ятник залізничникам

Релігія

Парафія Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (РКЦ)

На початку 1990-х років таврійськими римо-католиками опікувався майбутній єпископ о. Леон Малий, котрий спочатку доїжджав сюди зі Львова, а згодом став настоятелем парафії у Херсоні. Місцеву спільноту, утворено та зареєстровано у 1992 році завдяки старанням Марцеліни Глобич, а перші богослужіння здійснювались на її квартирі.

У 1998 році було отримано дозвіл на спорудження храму, який мав постати на земельній ділянці по вулиці Чкалова, придбаній на пожертви єпископа Леона Дубравського. Того ж року у Таврійську з'явився перший постійний настоятель. У 2000 році спорудження костелу Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії було завершено. Будівля має загальну площу 640 м², у ній знаходяться також парафіяльні приміщення та клуб для молоді. Навколо святині створено також Хресну дорогу. Парафію обслуговують дієцезіальні священики та працюють також черниці згромадження Сестер Матері Божої Милосердної ^[9].

Парафія Святого пророка Іллі (Православна церква України)

Парафія Святого пророка Іллі утворена у Таврійську з ініціативи Василя Сушка та Лесі Костяної — парафіян церкви Святого Миколая з Нової Каховки та декана Новокаховського митр. прот. Миколая Щуцького. Протягом десяти років велися роботи з будівництва святині та благоустрію території навколо нього.

2 серпня 2016 року єпископ Херсонський і Миколаївський Борис (Харко) здійснив чин освячення новозбудованого храму на честь Святого пророка Іллі, а також освятив престол храму. У співслужінні священиків Таврійської єпархії УАПЦ єпископ здійснив першу Євхаристію, а також очолив першу святу Літургію. Урочистості завершилися Хресною ходою ^[10].

Галерея

• 
  Міський будинок культури
• 
  Пам'ятник В. Леніну (демонтований 14 лютого 2015)
• 
  Могила невідомого солдата
• 
  Пам'ятник невідомому солдату