Такшонь

Такшонь (угор. Taksony, лат. Toscus, словен. Takšoň; 931 — пр. 972) — надьфеєделем угорців між 955 та приблизно 972 роками.

Такшонь угор. Taksony
Такшонь
Надьфеєделем
955 — 972
Попередник:	Файс
Наступник:	Геза
Народження:	931 Угорщина
Смерть:	972  Угорщина
Країна:	Угорське князівство
Рід:	Арпади
Батько:	Золта
Діти:	Геза і Мігай Угорський
Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Такшоню

Такшонь був сином Жолта (Золтана), четвертого з синів Арпада. 947 року у віці 16 років, він очолював рейд угорців в Італію, змусивши короля Італійського королівства виплатити йому данину. Можливо, він брав участь у битві на річці Лех, в якій угорці зазнали важкої поразки від німецьких військ короля Оттона I Великого. Незабаром після цієї битви Такшонь став великим князем, хоча його контроль над угорськими племенами був ще дуже слабким. За його правління угорці припинили напади на Західну Європу, повернувши напрям рейдів у бік Візантії.

За правління Такшоня на територію угорців переселилося багато печенігів. Такшонь залишався язичником, хоча 963 року Папа Іван XII послав до мадярів місіонера^[1].

Після смерті Такшоня титул надьфеєделем успадкував його син Геза. Також мав молодшого сина Мігая.