Таль Сіді Львівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таль.

Сіді Львівна Таль, справжні ім'я та прізвище Сореле Біркенталь (8 вересня 1912, Чернівці — 17 серпня 1983) — популярна єврейська, румунська, радянська, українська співачка та акторка травестійного жанру.

Таль Сіді Львівна
Основна інформація
Повне ім'я	Сореле Біркенталь
Дата народження	8 вересня 1912(1912-09-08)
Місце народження	Чернівці, Австро-Угорська імперія
Дата смерті	17 серпня 1983(1983-08-17) (70 років)
Місце смерті	Чернівці, Українська РСР, СРСР
Поховання	Центральний цвинтар
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  СРСР
Національність	єврейка
Професії	акторка, співачка, акторка театру
Інструменти	вокал[d]
Нагороди
У шлюбі з	Pinchas Falikd і Pinkas Falikd
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Сіді Львівна Таль народилася у небагатій родині пекаря. Артистичні здібності Таль виявила ще в дитинстві: вона співала, танцювала, виконувала комічні сценки. З 13 років вчилася швейному ремеслу. У 1926 році була прийнята в єврейську трупу Сари Канер (1882—1959) на амплуа інженю.

Могила Сіді Таль на Центральному цвинтарі Чернівців

У 1928 році Таль переїхала до Бухаресту, де вступила до трупи театру «Роксі», грала на сцені знаменитого залу «Помул верде».

Вперше з'явилася на сцені в 1928 році. До 1940 року працювала у Чернівцях, Яссах, Бухаресті. Після 1940 р. грала в єврейському театрі в Кишиневі.

З 1946 — актриса єврейського ансамблю Чернівецької філармонії. Грала комедійні та драматичні ролі (переважно травесті): Естерке і Елька («Скарб» за Шолом-Алейхемом), Мотл («Хлопчик Мотл» Шолом-Алейхема), Зямка Копач — (в однойменній п'єсі Даніеля), Еліза («Пігмаліон» Б. Шоу) та ін.

Сіді Таль виступала також в опереті, виконувала естрадні номери: балада «Серце матері» в естрадній виставі «Завжди з вами» з трансформаційними номером у програмі «Ворогом на зло», виконувала народні ліричні, жартівливі, характерні пісні, а також танці різних стилів та жанрів.

Разом з чоловіком Пінкусом Фаліком, Сіді Таль були духовними наставниками Софії Ротару. Таль внесла неоціненний вклад в формування й становлення ВІА «Смерічка» й «Червона рута»^[1].

Вшанування пам'яті

У місті Чернівці є вулиця Сіді Таль.

Джерела

• СИДИ Таль в воспоминаниях современников. — Москва: Дом печати, 1993. — 232 с.
• СИДИ Таль и Фалик в воспоминаниях современников. — Львов [David Guttmann], 2002. — 232 с.
• СІДІ Таль // Хто є хто на Буковині. — Київ, 2006. С. 29.
• ТАЛЬ Сіді // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник. — Чернівці: Букрек, 2005. — С. 260—261.
• МОГИЛА Таль С., нове центральне кладовище // Пам'ятки діячам науки і культури національних меншин України: каталог-довідник,-Київ, 1998. — с. 171.
• ЧАРОДІЙКА сцени: Сіді Таль // Юхим Гусар Зірки не гаснуть: худ.-докум. розповіді про видатних митців Буковини, чиї імена занесено на «Алею зірок» у Чернівцях.- Чернівці, 2003. — С. 51-58; Чернівці. — 2000.-8 груд. (№ 50).- С. 12; Чернівці та чернівчани.- 2000.- 25 серп. (№ 32).- С. 3; Правдивий поступ.- 2002. — верес. — С. 3.
• БУРГ Й. Сиди Таль: [к 90-летию со дня рождения засл. арт. Украины]// Черновицкие листки. — 2002. — № 89. — С. 3, 4.
• ДОБРЯНСКИЙ А. Актриса найскладніщих театральних ситуацій // Буковина. — 2002.- 11 верес.
• [СІДІ Таль] // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2007 році): бібліогр. покажчик.- Чернівці, 2006. — С. 147—149.
• ТАЛЬ Сіді Львівна // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини: бібліографічний довідник.- Чернівці: Книги — ХХІ, 2010. Вип. 1. — С. 112—113. — ISBN 978-966-2147-82-7.