Таращанська волость

Таращанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Тараща.

Таращанська волость[1]
Центр	Тараща
Площа	15 062 (1878[2])
Населення	10 558 осіб (1878[2])
Густота	64.1 осіб / км²

Станом на 1878^[2] рік складалася з 18 поселень, 9 сільських громад. Населення — 10558 осіб (5351 чоловічої статі та 5207 — жіночої), 1862 дворових господарств^[1].

Земля волості^[1]

	Площа, (десятин)	У тому числі орної, (десятин)
Сільських громад	6997	4658
Приватної власності	7799	2154
Іншої власності	266	219
Загалом	15062	7031

Основні поселення волості^[3]:

• Тараща — колишнє власницьке село при урочищі Червоний Горб, 1015 осіб, 182 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Глушки — колишнє власницьке село при урочищі Западинці, 400 осіб, 71 двір, школа, постоялий будинок.
• Дацьки — колишнє власницьке село при річці Саквовиця, 1025 осіб, 173 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Кошмаков — колишнє власницьке село, 634 осіб, 120 дворів, 2 постоялих будинки.
• Квітки — колишнє власницьке село при річці Монастирській, 3343 особи, 626 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 лавки, 6 водяних млинів.
• Селище — колишнє власницьке село при річці Саквовиця, 1120 осіб, 189 дворів, православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 3 водяних млини, бурякоцукровий завод.
• Сухини — колишнє власницьке село, 1792 особи, 340 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.

Наприкінці XIX сторіччя волосне правління перенесено до села Селище й волость перейменовано на Селицьку.

Старшинами волості були:

• 1909−1913 роках — Мирон Кирилович Максименко^[4],^[5],^[6],^[7];
• 1915 року — Боніфатій Прокопенко^[8].