Тарновський Василь Васильович (молодший)

Васи́ль Васи́льович Тарно́вський (молодший) (20 березня (1 квітня) 1838(18380401), Антонівка — 13 (25) червня 1899 Качанівка) — український громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат.

Василь Васильович Тарновський
А. Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки
Прізвисько	Гетьман
Народився	20 березня (1 квітня) 1838(1838-04-01) с. Антонівка, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	13 липня 1899(1899-07-13) (62 роки)
Поховання	Звіринецьке кладовище
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	громадський активіст
Відомий завдяки	громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат
Alma mater	Історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира
Вчителі	Волосков Олексій Якович
Рід	Тарновські
Батько	Тарновський Василь
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тарновський.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Тарновський Василь Васильович.

Життєпис

Василь Тарновський (молодший) народився 20 березня (1 квітня) 1838(18380401) року у селі Антонівка Пирятинського повіту Полтавської Губернії в родині Василя Тарновського (старшого).

Василь Тарновський у національному вбранні, 1860 р.

Закінчив Інженерне училище в Петербурзі, потім — історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира. Шість разів його обирали повітовим провідником дворянства.

Став маршалом Ніжинського повіту (1875–1887). Глибоко шанував Тараса Шевченка й допомагав йому, був щедрим меценатом українських культурних починів, зокрема допомагав «Київській Старовині» у 1890-их роках, Київському історичному музею, дбав про упорядкування могили Шевченка в Каневі тощо.

Зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів («Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца).

В його маєтку — Качанівці — збиралися визначні діячі української культури (М. Костомаров, П. Куліш, Марко Вовчок, О. Лазаревський, В. Горленко та інші), а також Ілля Рєпін, М. Ґе та інші, у колі яких Тарновський мав дружнє прізвисько «Гетьман».^[1]

В 70-х роках XIX ст. у Києві йому належало величезне землеволодіння, яке згодом частинами розпродав — уся парна сторона вулиці Єлизаветинської.

Останні місяці прожив у Києві за адресою вул. Володимирська, 42. Тут міс­тилася частина його великої колекції, котру він заповів Чернігівському гу­бернському земству (художні твори, рукописи, у т. ч. Т. Шевченка тощо). Фундатор Музею Українських старожитностей (нині Чернігівський державний історичний музей), який він записав 1897 Чернігівському Земству.

Помер 13 (25) червня 1899 року. Похований в Києві на Звіринецькому кладовищі.

• 
  Тарновський в своєму маєтку Качанівка з шаблею Мазепи в руках. ХІХ століття.
• 
  Могила Василя Тарновського
• 
  Родинне поховання Тарновських

Див. також

• Будинок В. В. Тарновського
• Тарновські (козацький рід)
• Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»
• Українофільство
• Українські меценати