Тар'єй Весос

Тар'єй Весос (норв. Tarjei Vesaas; 20 серпня 1897(18970820) — 15 березня 1970) — норвезький поет і прозаїк. Вважається одним з найвидатніших письменників Норвегії XX століття.

Тар'єй Весос
норв. Tarjei Vesaas
Тар'єй Весос
Народився	20 серпня 1897(1897-08-20) Телемарк, Норвегія
Помер	15 березня 1970(1970-03-15) (72 роки) Осло, Норвегія
Країна	Норвегія
Національність	норвежець
Діяльність	прозаїк, поезія
Знання мов	норвезька[1][2] і нюношк
Мова творів	нюношк
Роки активності	1923–1970
Напрямок	новели, вірші
Жанр	поезія і п'єса
Magnum opus	«Дитя людське» (1923)
У шлюбі з	Halldis Moren Vesaasd[3]
Діти	Olav Vesaasd і Guri Vesaasd
Нагороди	літературна премія Північної Ради (1964) премія Доблоуґа (1957) Премія книгарів Норвегіїd (1967) Gyldendal's Endowmentd (1943)
Тар'єй Весос у Вікісховищі

Біографія

Весос народився 20 серпня 1897 року в містечку Телемарк. Батько — фермер, але Тар'єй відмовився продовжити батьківську справу і згодом все життя відчував з цього приводу провину.

В 1931 одружився з письменницею Халдіс Мурен Весос.

Весоса називали:

«Наймогутнішим деревом у лісі скандинавської словесности».

У післявоєнний час Весос продовжував багато й плідно працювати, створюючи романи, повісті, новели, есе та вірші, перейняті гуманістичними ідеями безцінності всього живого на землі.^[4]

У 1960-х роках тричі номінувався на Нобелівську премію.^[5]

У 1964 році Весос засновує премію за найкращий твір на норвезькій мові.

Творча спадщина

Творчість Весоса, має глибоко національний характер, але той же час звернено до світу, до всіх людей. Його твори написані на мові нюношк, з двох норвезьких мов вона має меншу історичну традицію, характеризуються простий і символічної прозою. Персонажі оповідань Весоса — це здебільшого прості сільські жителі, які відчувають серйозні психологічні потрясіння. Критики вважають, що герої його творів описані з надзвичайною глибиною. Він часто описував емоційні теми, такі як смерть, вина або страх, при чому дії розгортаються на фоні норвезьких пейзажів.^[6]

Тар'єю Весос дебютував в 1923 році твором «Дитя людське», але широку популярність здобув з публікацією в 1934 році роману «Велика гра». Найвідомішими його творами вважаються «Крижаний замок» (1963, премія Північної Ради), історія двох дівчат, між якими розвивається емоційний зв'язок, що закінчується трагічно, а також роман «Птахи» (1957).^[6]

Вибрані твори

• 1923 — Дитя людське
• 1924 — Вісник Хусклунд
• 1928 — Коні вороні
• 1930 — Мандрівка батька
• 1931 — Сігрід Сталльброк
• 1932 — Незнайомі люди
• 1933 — Сандаловое дерево
• 1934 — роман «Велика гра»
• 1934 — Ультиматум
• 1935 — Жінки кличуть додому
• 1938 — Вітчизну серце не забуде
• 1940 — Паросток
• 1945 — Дім в темряві
• 1946 — Пральня
• 1947 — Ранковий вітер
• 1948 — Вежа
• 1950 — Сигнал
• 1952 — Вітри
• 1954 — Весняна ніч
• 1957 — роман «Птахи» (норв. «Fuglane»)
• 1963 — Крижаний замок
• 1966 — Мости

Українські переклади

Перекладом на українську мову творів Весоса відзначилась Наталя Іваничук в збірці «Вибрані твори» (Л.: Літопис, 2000)

Див. також

• Премія Тар'єя Весоса